Місячний камінь полностью

— Містер Блек, — сказав він, — гляньте на обличчя цього чоловіка. Це обличчя загримоване, і ось вам доказ!

Він показав пальцем на тоненьку синювато-білу смужку над смуглим лобом покійника біля коренів злегка скуйовдженого чорного волосся.

— Подивимось, що буде під цим, — сказав сищик, раптом міцно ухопившись рукою за чорне волосся.

Мої нерви не витримали цього, і я знову відвернувся від постелі.

Перше, кого я побачив на другому кінці кімнати, був невгамовний Гусберрі. Він виліз на стілець і, затамувавши подих, стежив через голови людей за всіма діями сищика.

— Він стягує з нього парик! — шептав Гусберрі, жалкуючи, що я — єдиний чоловік у кімнаті, який не може нічого бачити.

Настала пауза, а потім крик здивування вихопився в людей, що скупчились навколо ліжка.

— Він зірвав з нього бороду! — заволав Гусберрі. Знову настала пауза — сищик Кафф щось попросив.

Хазяїн таверни підійшов до умивальника і повернувся до ліжка з тазом, наповненим водою, і з рушником. Гусберрі аж затанцював від захоплення на стільці.

— Ідіть мерщій сюди, сер! Він саме змиває з нього фарбу! Сищик раптом розштовхав натовп, що оточував його,

і з виразом жаху на обличчі підійшов до мене.

— Підійдіть до ліжка, сер! — почав він.— Або ні... Він пильно подивився на мене і продовжував:

— Розпечатайте спочатку лист, який я вам дав уранці. Я розпечатав лист.

— Прочитайте ім'я, містере Блек, яке я там написав. Я прочитав. Там було написано: Годфрі Еблуайт.

— А тепер, — сказав сищик, — ходімте зі мною і гляньте на чоловіка, що лежить на ліжку.

Я пішов з ним і подивився на чоловіка, що лежав на ліжку. Це був ГОДФРІ ЕБЛУАЙТ!

I

Доркінг, Серрей, ЗО липня 1849. Френклінові Блеку, есквайру. Сер, прошу пробачення за те, що я з запізненням надсилаю вам це донесення. Я навмисно затримав донесення, бо хотів зробити його більш повним. Раз у раз зустрічав перешкоди, які можна було подолати лише з певною затратою терпіння і часу.

Сподіваюсь, що мета, яку я поставив собі, тепер досягнута. Ви знайдете на цих сторінках відповіді на більшу частину, якщо не на всі запитання, що стосуються покійного містера Годфрі Еблуайта, які спадали вам на думку під час останньої зустрічі зі мною.

По-перше, я хочу розповісти вам усе, що мені відомо про обставини смерті вашого кузена; при цьому я наводжу такі висновки, які, на мою думку, випливають з незаперечних фактів.

По-друге, постараюсь довести до вашого відома відкриття, які я зробив відносно вчинків містера Годфрі Еблуайта до зустрічі з вами, під час зустрічі і після того, як ви бачилися з ним як гості в домі покійної леді Веріндер.

II

Отож спочатку про смерть вашого кузена.

Для мене здається незаперечно доведеним, що він був задушений (поки спав, або відразу ж після пробудження) подушкою з його постелі; що особи, винні у вбивстві його, — троє індусів, і що мета даного злочину полягала в тому, щоб оволодіти алмазом, який має назву Місячний камінь.

Факти, на підставі яких зроблено цей висновок, встановлені почасти під час огляду кімнати в таверні, почасти зі свідчень на допиті в слідчого, який вів справу про це вбивство.

Коли виламали двері кімнати, то знайшли там мертвого джентльмена з подушкою на обличчі. Лікар, який оглядав його, встановив смерть від задушення — тобто вбивство; його вчинила якась особа або особи з допомогою подушки, яку тримали на обличчі жертви, поки не настала смерть від приливу крові до легень.

Тепер перейдемо до причини злочину.

На столі в цій кімнаті знайшли невеличку скриньку, з якої було зірвано конверт з печаткою (всередині конверта був напис); скринька була відчинена й порожня. Містер Люкер особисто впізнав скриньку, печатку і напис. Він заявив, що в цій скриньці дійсно був алмаз, який називається Місячний камінь, і що він віддав цю скриньку, запечатану в конверті, містерові Годфрі Еблуайту (в той час переодягненому) двадцять шостого червня удень. Висновок з усього такий; причиною злочину було викрадення Місячного каменя.

А тепер розглянемо, як же було вчинено злочин.