Морт потиснув руку, не зваживши на крижаний холод.
— Слухайте, — сказав він. — Якщо колись захочете вихідний взяти, а я ж знаю, що до вихідних ви мастак…
— ДУЖЕ ДЯКУЮ ЗА ПРОПОЗИЦІЮ, — чемно відповів Смерть. — Я РОЗГЛЯНУ ЇЇ ЦІЛКОМ СЕРЙОЗНО. А ЗАРАЗ…
— Прощавайте? — сказав Морт і відчув, як у горлі тисне. — Таке неприємне слово, правда ж?
— І СПРАВДІ. — Смерть вишкірився, бо, як тут уже було неодноразово сказано, вибору в нього не було. Але, можливо, цього разу він саме так і почувався. — МЕНІ БІЛЬШЕ ДО СМАКУ О’РЕВУАР, — сказав він.
КІНЕЦЬ
