– Гаразд, я тобі відповім. Звичайно, минулого року вихваляння нарративного мистецтва без штучного інтелекту викликало несхвалення. Але ми з Віташеком просто сховалися, щоб перечекати шум після смерті Дудич. Перечекати, поки Хіларі буде готовий... Поки не вийде на сцену. Мені ще треба його тренувати. Кілька місяців, може, півроку буде достатньо. А потім він вийде перед глядачами і представить власні тексти. І якщо вони їх не зрозуміють, він перейде до твоїх історій. Ось що я хотів тобі сказати.
Скриптор кивнув.
– Зрозумів. Ти купив їх у мене і можеш робити з ними, що забажаєш. Але, Тимоне, ти напевне вже їх купив?
Петрі трохи відсунувся від столу.
– Звичайно! Зараз переказую гроші!
На стіні з'явилося застосування банку зі штату Прованс, де Петрі мав один із своїх рахунків. На дошці з'явилася сума в сто двадцять п'ять тисяч пан'євро. Натискання клавіші "мунчайлда" та тремтяча синя стрілка як знак того, що гроші надходять, були приємним видовищем для Скриптора.
Радісний і щасливий письменник вискочив зі своєї квартири. Він біг, сильно поспішав.
Якби Петрі побачив його зараз, він, мабуть, не здивувався б цьому поспіху. Завдяки індійському розвідникові він знав досить багато про Скриптора.
Наприклад, те, що він переглядає сайти про лікування психосуїцидії, страшної психофізичної хвороби, яка майже завжди закінчується самогубством.
Нещодавно Нобелівську премію з медицини отримав український професор психіатрії та неврології львів’янин Євген Чурчук за впровадження ефективної антипсихосуїцидальної терапії. Ефективної, але дуже дорогої, триваючої дванадцять місяців. Річна вартість лікування однієї людини дорівнювала тому, скільки Петрі заплатив Скриптору.
Рампракаш повідомив Петрі про те, що син Скриптора, Йонаш, хворіє на психосуїцидію. З обміну кількома мультоками між батьком і сином виявилося, що перший заохочував другого відкладати гроші на терапію у Чурчука. Скриптор - ще до отримання грошей від Петрі - запропонував Йонашеві часткове покриття витрат, але син з гнівом відхилив цю пропозицію.
Це була добра новина для Петрі. Навіть якщо письменник витратить усі гроші, які він йому дав, на терапію Йонаша, рано чи пізно йому знову знадобляться кошти на життя.
– А тоді я куплю вчителя для свого улюбленого сина, – прошепотів він.
Від свого індійського детектива він дізнався ще дещо.
Сьогодні, після півроку спілкування з такою собі Брюнеттою з "Темних Пестощів", Скриптор досяг своєї мети. Він домовився зустрітися з нею в Лейпцигу для справжньої, невіртуальної вечері. Після сорока хвилин мандрівки поїзд в аеродинамічній трубі зі Скриптором на борту в’їде на підземний вокзал Перлини Саксонії.
Він знав, що в житті письменника минули ті шість місяців, які "Темні Пестощі" передбачали на розмови і флірт в темну. За цей час люди справді змогли дізнатися про свої духовні потреби, інтереси, уподобання та турботи. Півроку незнання, як виглядає об'єкт флірту, і купа грошей за відкриття рахунку розділяли чоловіків, які бажали швидкого беззастережного сексу, і інфантильних жінок, які прагнули принца на білому коні чи "милого татуся". Власник сайту, німець, Маркус Бобль, тріумфував, хоча спочатку підбирати людей без фотографій здавалося повним божевіллям. Проте жоден сайт знайомств не мав таких міцних дружніх уз, як той, який очолював Бобль. Успіхи його компанії та дослідження психологів свідчили про те, що після півроку розмов всліпу люди могли змиритися зі своєю фізичною недосконалістю – тепер уже "на світлі". І ці дев’яносто відсотків зібраних пар залишалися в глибокій дружбі протягом багатьох років.
В цьому божевіллі був метод.
Тимон Петрі був дуже задоволений. Скриптор виконав свою роботу як міг. У його оповіданнях було багато мілин, деякі саспенси були натягнутими, вчинки героїв іноді були слабо психологічно вмотивовані, але попри все, зважаючи на темпи роботи, він створив гарну, традиційну літературу. І лише тепер, після відповідної обробки, ці тексти можна буде перетворити на захоплюючі історії, які розповідатиме на сцені глядацького залу під час власного виступу геніальний син геніального батька.
Як бізнесмен він твердо вірив у дві речі: в цифри та свою удачу. Зараз у нього на руках тридцять історій, кожну з яких він може розбити на два епізоди. Що, у свою чергу, означало, що Хіларі зможе з’явитися шістдесят разів, тобто, за вирахуванням періоду відпусток, він зможе лідирувати та навіть забезпечити для себе нарраційну сцену на термін в півтора років.