Еван проглянув третій аркуш, на якому наводилася копія запиту доступу до журналу обліку речових доказів. Навіщо Семпсон зберігав ці документи? І тут він зрозумів. А що, коли аналіз крові Шарлот замінили на інший? Тому що вбита дівчина не була Шарлот. Еван наказав собі прийти до тями. Він знову починає перегинати палку. Копія запиту доступу до журналу обліку речових доказів ще не означає, що хтось хотів отримати доступ до зразків крові Шарлот. Тоді Еванові спало на думку, що хтось — напевно, Рон Семпсон — подавав запит на доступ до аналізу зразків 5094, тобто крові Дені.
Еван показав аркуш Лів:
— Схоже, Семпсон з невідомих причин просив доступу до аналізу зразків крові Дені. І потім сховав цей запит, щоб ніхто його не побачив.
— І що це означає?
Еван похитав головою, намагаючись пересвідчитися, що не з’їхав з глузду. Він змарнував тисячі годин, перелопативши купи документів, відкидаючи усі можливі й неможливі гіпотези, хапаючись за найменші теорії. Але він блукав наосліп. Як той сліпий дурень.
Лів запитала:
— Але навіщо перевіряти кров Дені? Адже його крові на місці злочину не виявили. Проти нього не знайшли ніяких доказів ДНК.
— Щоб довести, що він батько дитини. І таким чином знайти мотив, — відповів Еван.
І тут його ніби струмом ударило:
— От чорт! Чорт!
— Що? — схвильовано запитала Лів.
— У Дені не може бути нульової групи крові з негативним резусом! — Він тицьнув пальцем на аркуш із аналізом крові зразка 5094.
— А ти знаєш, яка в Дені група крові?
— Ні, але я знаю, що в нього просто не може бути нульової групи з негативним резусом. Тому що в мене
Лів похитала головою. Вона все одно не розуміла.
— У батьків із групою крові
— Звідки ти знаєш?
— З того дня, як Томмі потрапив до лікарні з апендицитом.
Лів усе ще збентежено дивилася на нього.
— Томмі потрібно було переливання крові.
— Так, і його зробили, скориставшись банком крові лікарні, поки ми помирали зі страху.
Еван пригадав той страшний день у відділенні швидкої допомоги. Він приїхав до лікарні пізно, лікар пояснював, що в Томмі дуже рідкісна група крові, нульова негативна, що він замовив кров, але буде швидше, якщо Еван сам стане донором. Лів не могла, бо в неї
— Вони зробили мені аналіз крові, — продовжував Еван, — у Томмі нульова негативна. Як і в Дені.
Лів пополотніла.
— Лікар випхав мене за двері, сказавши, що він не в змозі пояснити мені, як таке може бути, але я не можу бути донором. Люди з групою крові
Очі Лів налилися сльозами:
— Так ти знав? Знав протягом усього часу?
Він кивнув.
— Тоді чому?..
— Тому що він все одно мій син, — твердо відповів Еван. Він довго збирався сказати дружині, що йому відомо: Томмі не його біологічний син. Але так і не зміг примусити себе.
По щоках Лів струменіли сльози:
— Вибач, мені дуже, дуже шкода….
Еван обняв її за плечі, пригорнув до себе, приклав палець до губів, закликаючи не шуміти, щоб не почула Меґі.
Лів відчула слабкість. Ковтнула води з пляшки:
— Я не знаю, що тепер…
— Ти мене кохаєш? — запитав Еван.
Вона поглянула на чоловіка.
— Олівіє Пайн, ти мене кохаєш?
— Так.
Вона дивилася на нього сповненими відчаю і тривоги очима.
— Тоді більше нічого не треба казати.
Вони помовчали. Лів намагалася втамувати тривогу, хоча руки ще трусилися, а тіло здригалося, мов у лихоманці.
— Я хочу, аби ми відродилися, — прошепотів Еван, щоб Меґі не почула, — щоб ми знову стали таким, як колись. Хочу повернути свою родину.
Лів схлипнула:
— Я так давно про це мріяла.
І витерла сльози долонею.
Вони почули якийсь звук зі спальні Меґі. Лів швиденько витерла сльози, а Еван тим часом утупився в екран комп’ютера, намагаючись поводитися невимушено.
І тут Лів сказала те, від чого їхній маленький світ захитався:
— Якщо то була не кров Дені, — якщо в нього не нульова група з негативним резусом, — тоді чия?
Еван уважно глянув на неї, не промовляючи ні слова, аж поки вона знову не зблідла, мов стіна.
— Ноєва? — пробелькотіла вона.
— Ні, його сина. Цим пояснюється той факт, що після вечірки ніхто більше не бачив Шарлот. Цим пояснюються плітки про другого хлопця. І те, чому Семпсон замінив зразки крові, адже вони з Ноєм були друзями. Вони замінили зразки крові Кайла Брауна на кров Дені.
— То виходить, що дитинка в Шарлот була не від Дені, — прошепотіла Лів, — вона була від Кайла.
Саме в цю мить із спальні вийшла Меґі.
— Що відбувається? — запитала вона, уважно поглянувши на батьків. — Що сталося?
— Ми знайшли його, Меґі-дівчинко, — відповів Еван, — ми його знайшли.
Меґі здивовано вирячилася на батьків.
— Повірити не можу, татку, ти таки зумів!
Її голос тремтів від хвилювання, вона й сама була мов натягнута струна.
Батько теж ніяк не міг заспокоїтися. Він міцно стиснув руку дружини і відповів:
— Не я один, а ми всі. І найбільша заслуга — твоя, Меґі-дівчинко. Твоя!
Серце Меґі колотилося як шалене:
— Але навіщо Кайлу Брауну було вбивати її? Не розумію.
