Незабаром варіанти закінчилися. Видання Politico 28 серпня 2019 року оприлюднило новину про те, що Трамп заблокував 250 мільйонів доларів військової допомоги Україні. Тепер для Зеленського на кону стояло набагато вище, ніж будь-який візит до Білого дому. Трамп вирішив залишити Україну на милість Росії, відрізати від необхідної для захисту допомоги. Команда Зеленського більше не могла тягнути час і ухилятися, вони вирішили оголосити про розслідування, що його прагнув Трамп, під час інтерв’ю CNN. Однак їх зупинив потік новин, що хлинув того тижня з Вашингтона. Лідерів Конгресу обурило рішення Трампа заблокувати допомогу. Інформатор із Білого дому написав скаргу, в якій звинуватив Трампа у примусі Зеленського до надання політичних послуг. Розблокувати пакет допомоги Трампа закликали навіть його прихильники на Капітолійському пагорбі. А також — вищі посадовці в адміністрації. Зрештою, 11 вересня той поступився. Адміністрація Трампа розблокувала допомогу Україні, і команда Зеленського негайно скасувала інтерв’ю CNN. Однак криза була далека від завершення.
Двадцять четвертого вересня керівництво Демократичної партії в Палаті представників розпочало формальне розслідування щодо імпічменту Трампа через його ставлення до України. Того ж дня Зеленський із найближчим оточенням прибули з першим офіційним візитом до США, хоча й не на таких умовах, які собі уявляли. Метою поїздки була участь в Генеральній Асамблеї ООН, де Зеленський уперше зустрінеться з багатьма колегами, зокрема й з Трампом. Зеленський також мав виголосити першу велику промову за свого президентства на найбільшій міжнародній сцені. Проте усі ці плани затьмарював скандал з імпічментом.
Коли Зеленський із супроводом приземлився в Нью-Йорку, історія про Трампа та Україну була в новинах на всіх каналах. В аеропорту та вестибюлі готелю на Зеленського з кожного телеекрану дивилося власне обличчя, його зображували жертвою підступного задуму Трампа й Джуліані. Білий дім щойно оприлюднив стенограму телефонної розмови Трампа із Зеленським, і медіа розбирали кожну деталь.
— Це обговорювали зусібіч, — казав керівник адміністрації Богдан, який допомагав організовувати поїздку. — Ми розуміли, що одне прикре слово, навіть випадковий наголос не та тому слові, може призвести до тотальної кризи для нашої країни.
За таких обставин Зеленському, напевно, варто було б уникати камер. Однак він вирішив не ховатися. В кулуарах Генеральної Асамблеї погодився на спільний із Трампом брифінг для преси. Навіть наполіг на тому, щоб говорити англійською, а це майже гарантувало використання одного-двох помилкових слів. Сидячи поряд із людиною, яка щойно намагалася його шантажувати, Зеленський подякував Трампові за запрошення відвідати Білий дім. Тоді широко усміхнувся і пожартував:
— Здається, ви забули повідомити мені дату.
Зрештою, Зеленський так і не дочекався зустрічі з Трампом в Овальному кабінеті. Восени й на початку зими епопея імпічменту набирала обертів, і Зеленський намагався триматися від неї якнайдалі. Утім, історія розгорталася невпинно. Парад свідків, серед них багато високоповажних дипломатів і військових ветеранів, розповідав в Конгресі про інтригу, що її плели в Україні Трамп і Джуліані. Кожну деталь телефонної розмови Трампа із Зеленським уважно вивчали. Команді з Банкової спостерігати за цим політичним театром було неприємно, а часто й принизливо. Він став прискореним курсом із ницості американської політики та неабияким випробуванням для міжнародних справ. Богдан описував мені свої тодішні відчуття як «холодний душ». Білий дім навіть не проконсультувався з українцями, перш ніж розсекретити стенограму телефонної розмови між Зеленським і Трампом та надіслати її пресі.
У наступні тижні конфіденційні повідомлення, які помічники Зеленського надсилали урядовцям США, демонстрували на екрані в кімнаті слухань на Капітолійському пагорбі та наживо розтинали по телебаченню. Неофіційні розмови з американськими дипломатами стали предметом запеклих упереджених дебатів. У Єрмака це викликало лють. Він чи не постійно перебував на Банковій, шукаючи шляхів здобути мир на Донбасі, а іноземні медіа цікавила лише його розмова з Джуліані та думка про «Бурісму» і Гантера Байдена.
— Доки ви це обговорювали, у нас на сході весь час гинули на війні люди[148], — сказав мені Єрмак у своєму кабінеті, коли у Вашингтоні продовжувалися слухання щодо імпічменту.
Криза у відносинах зі США, за словами Єрмака, грала чітко на руку Росії. Путін бачить, як Київ отримує копняка від свого наймогутнішого союзника.
— Щодня це коштує нам людських життів, — казав Єрмак.