І знову ж таки читача цього допису логічно підводять до враження, що Рада Принципалів незаконно привласнює пожертвування і чи то перекладає гроші собі в кишеню, чи то купує собі на них предмети розкоші та дорогий одяг. Це не відповідає істині і є обурливим наклепом щодо Ради Принципалів.
Справжня позиція
Надбанням громадськості є той факт, що місіс Марґарет Каткарт-Брайс, заможна і давня прихожанка церкви, за життя пожертвувала церкві значні кошти на ремонт Чапмен-Фарм, а після її смерті у 2004 році Рада Принципалів виявилася єдиним бенефі-ціаром її заповіту, що дало церкві змогу придбати належну нерухомість у центрі Лондона, Бірмінґемі та Ґлазґо, щоб забезпечити вірянам місце для зібрань.
Ваш допис у блозі містить кілька відверто неправдивих тверджень. Ні джакузі, ні басейну на Чапмен-Фарм немає, а містер Джонатан Вейс не має і ніколи не мав нерухомості в Антигуа. Всі машини у власності Принципалів Церкви було придбано ними самими на зарплатню. Ваше твердження, що віряни повинні збирати по сто фунтів на день, щоб не наразитися на «гнів» містера Тайо Вейса, також абсолютно не відповідає істині.
В усіх фінансових питаннях Церква цілковито прозора. Жодна частина пожертв, зібраних на благодійність, ніколи не використовувалася для оплати ремонту Чапмен-Фарм чи придбання і прикрашання центрального офісу УГЦ в Лондоні або для особистої вигоди Принципалів. Знову ж таки, натяки на те, що УГЦ чи Рада Принципалів «марнославні», «корисливі» чи «ошуканці», є вкрай наклепницькими та можуть завдати серйозної шкоди репутації. Це поглиблює тягар вашої відповідальності.
Допис у блозі від 23 лютого 2013 року: «Утоплена пророчиця»
23 лютого 2013 року ви опублікували у блозі допис під заголовком «Утоплена пророчиця», у якому зробили ряд наклепницьких і глибоко образливих натяків стосовно смерті первістки містера та місіс Вейсів, Дайю, яка потонула у 1995 році і вважається пророчицею в УГЦ.
Твердження та натяки, що містяться у цьому пасажі, максимально обурливі, образливі та наклепницькі щодо містера та місіс Вейсів і УГЦ в цілому.
Припущення, ніби місіс Вейс «експлуатує» смерть своєї маленької доньки, є грубою обмовою і плямить честь місіс Вейс як матері і як Принципала церкви.
Ба більше, ваш пасаж про «дивний збіг» у контексті утоплення місіс Дженніфер Вейс логічно підводить читача до думки, ніби є щось підозріле у смерті місіс Дженніфер Вейс чи тому факті, що Дайю Вейс втратила життя за схожих трагічних обставин.
Справжня позиція