Та дівчина полностью

Братися за роман завжди страшно (а я не забула, як воно робиться? а сюжет буде вдалим?), а писати про Оксфорд — це особливий виклик: він так часто виринав у різних прекрасних книжках, що додавати ще своє творіння до того стосу видається мало не марнославством. Надто ж лячно стає тим, хто, як і я, не навчався в Оксфорді. Тож висловлюю найщиріші подяки своїм друзям, які відповідали на мої запитання про тонкощі життя в коледжі й вступні іспити, а також радили, де я могла б дати волю фантазії в ім’я свободи творчого лету — зокрема Кейт Белл і Крісу Мору, Розі Веллзлі, Джо Мошенські, Бет й Аманді Дженнінґс. Дякую також Фіоні Ніксон, яка відповідала на мої запитання про вивчення медицини. Річ певна, що будь-які вигадки, як і всякі відверті неточності пов’язані винятково з моїми рішеннями. Ба більше, Пеламський коледж — плід моєї фантазії, а його освітні вади не мають жодного стосунку до справжніх оксфордських коледжів.

Висловлюю подяку Семові Ґордону за його консультації щодо забору ДНК й огляду місця злочину, а Колінові Скотту — за неоціненну допомогу й пояснення різних аспектів судових справ (а також низки інших нюансів).

Найщиріші подяки висловлюю також двом своїм читачкам, які в межах аукціону підтримали благодійну протиракову організацію Young Lives vs. Cancer, також відому як CLIC Sargent. Їхні імена фігурують у романі. Робін Ґрант і Рубі Рей, я не доберу слів, щоб описати значення ваших щедрих пожертв. Сподіваюся, що вам сподобаються персонажі з вашими іменами.

Величезна й сердечна подяка моїй дивовижній агентці Еві та її блискучим помічникам Людові й Стівенові. Окрема подяка кожній людині з маленької армії, яка працювала над цією книжкою за лаштунками видавництва Simon & Schuster у Сполученому Королівстві, США й Канаді, а також іншим закордонним видавництвам. Елісон, Джен, Сюзенн і Ніті, я щодня дякую вам за вашу феноменальну редакторську майстерність і віру в мене та моїх персонажів. А також Іянові, Джессіці, Сідні, Сабі, Кетрін, Тейлор, Адрії, Мейв, Феліції, Кевінові, Маккензі, Джиллові, Домові, Ніколасові, Гейлі, Сарі, Гаррієті, Меттові, Франчесці, Дженніфер, Еймі, Саллі, Еббі, Анабель, Каролайн, Джеймі, Джонові Полу, Бріджид і Лізі — я заборгувала уклінні подяки кожному й кожній, бо ж саме ви допомогли випустити цю книжку у світ і познайомити з нею читачів. Вона неймовірно покращала (не кажучи вже й про те, що значно погарнішала) відтоді, як я вперше надрукувала слово «Кінець», тож я завжди буду вдячна за турботу й увагу, яку ви приділяєте творінням моєї уяви.

Люблю й цілую свою родину. Так, ви не мали жодного стосунку до цієї книжки, хіба дали мені трохи простору для її написання, однак завдяки вашому товариству ті години, коли я не писала, були значно веселішими.

Насамкінець дякую своїм читачам — зокрема людині, яка зараз читає ці рядки — ця книжка без жодних перебільшень живе завдяки вам, тож дякую кожному з вас.