– Микола Васильєв він же Ніколя Вассилі/Вассілі. Народився в сім’ї невідомих батьків у 1847 році в Тирасполі (Херсон, Україна). Після закінчення шкіл в Тирасполі одержав вищу освіту (атестата про закінчення університету для людини з таким прізвищем в університетських документах немає) в Імператорському університеті в Одесі. У віці 25 років він був відомий як один із лідерів (нео)скопцовського руху, був, нібито обраний до Священної еліти цього руху, що складалася з 40 осіб. У 1872 році Васильєв втік до Франції, рятуючись від переслідувань (секта ще з часів Миколи I вважалася небезпечною і незаконною). Він оселився на кілька місяців на Rue Mouffetarde. Через деякий час він закохався у повію на ім'я Мадлен, яка жила на вулиці Рішельє. Він кілька разів намагався "повернути її в суспільство", знайшовши їй роботу, але через кілька тижнів вона знову поверталася "на вулицю". Через два місяці після її останньої втечі він знайшов її там, де вона займалася своєю професією – на вулиці Рішельє, і вбив її, вистріливши в спину (вона померла через два дні). Пізніше він убив ще одну повію - на вулиці в Фобур Сен-Жермен. Через три дні була знайдена ще одна повія, яка спливала кров’ю, цього разу в Quartier Mouffetarde. Протягом наступних двох тижнів у районі навколо Пантеону, між бульварами Boulevard St. Michel i Boulevard de l’Hôpital, було знайдено ще п’ять подібних жертв. У кожної знайшли їхні коштовності та гроші. Його спіймали з закривавленими руками, коли він намагався вбити перехожого на Рю де Ліон. Суд визнав його психічно хворим і помістив у приватну клініку в Байонні. Високий, гарний, дужий, блідий, товстуватий як усі кастрати, чорні очі горять. Виписаний із лікарні як вилікуваний 1 січня 1888 р. ІІІ Управління стверджує, що Васильєв є анархістом і що після звільнення з лікарні він переховувався у друзів у Швейцарії чи Бельгії. Після виписки з лікарні про його долю нічого достовірного не відомо. 5 листопада 1888 року петербурзькі "Новини" опублікували коротке повідомлення про вбивство Мері Келлі та деякі припущення про особу ймовірного вбивці, назвавши його Миколою Васильєвим.
(Перевірте - звідкіля і хто!)
– Олександр Педаченко, він же князь Луісков. Народився в 1857 р. Доктор медицини. Його підозрюють у тому, що він був посланий як агент ІІІ Відділення з завданням спровокувати англійську поліцію на помсту російським анархістам, які живуть в еміграції в Лондоні.
Відомо лише те, що він деякий час провів у психіатричній лікарні в Лондоні як психопат, чутливий до фаз місяця. Перевірте у III ВІдділенні!
– Міхал Острог (Oструг?), він же Бертран Ешлі, Клод Клейтон (Кейтон), д-р Грант, Макс Гріф Госслар, Ешлі Набокофф, Орлофф, князь Собеський, Макс Собеський та близько двадцяти інших псевдонімів. Народився в 1833 році. Під псевдонімом Макс Гріф Госслар Острог пограбував Оксфордський коледж у 1863 році, був спійманий і засуджений до 19 місяців ув'язнення. Пізніше, між 1864 і 1873 роками, він скоїв численні крадіжки і кілька разів був ув'язнений. Під час останньої спроби заарештувати його суперінтендантом Освеллом і його агентами в Бертоні-он-Тренті він ледь не застрелив своїх переслідувачів. У 1874 році його засудили до десяти років ув'язнення і звільнили в 1883 році. Через чотири роки його спіймали на крадіжці та засудили до каторжних робіт, де лікарі діагностували у нього манію переслідування. У 1888 р. звільнений як вилікуваний. З 18 листопада 1888 перебував у в'язниці в Парижі, засуджений за крадіжку на два роки.
Відомий як шалений російський лікар, маніяк, женоненависник, високий, темне волосся, сірі очі, одягнений у сюртук клерикального покрою, шрам на правій руці, сліди бичування на спині, описаний як росіянин, поляк із Росії та польський єврей. Освічений, знає сім мов, має відповідні манери.
Інші підозрювані: