Бурчак.
Бурчак
Снідавський. ...елефтен, лефтезомай... Сідай, Бурчак.
Юлько Полячок притьмом зачиняв книжку й схоплюється на ноги. Снідавський встає з-за стола й помалу підходить до Юлька.
Отож.
Пауза.
Юлько. Кагло Махкс — «Вісімнадцяте бгімега».
У кутку смішок,
Снідавський. Котрий це Макс?
Юлько. Кагло Махкс... М-махкс, папе пхофесоге.
У кутку знову смішок.
С її і д а в с ь к и й. Тихше там!
У кутку смішок.
Юлько. Біоо...
Снідавський. Не про те... паршива вівце!
Юлько. Пахшива?.. Чому пахшива?.. Снідавський. Своїх товаришів спитай! Бурчак!
Бурчак встає і мовчить.
Головінський!!
Г оловіпський встає і мовчить.
Качан!!!
Качан встає і мовчить.
Манько!!!
М а и ь к о встає і мовчить.
Мовчите? Тим гірше для нього! Ану ти, що у кутку! Той, з кутка. Бо... заразу поширює. Снідавський. Яку то заразу?
Той, з кутка. Біль... шовицьку заразу, пане професоре.
По класу пішло сичання.
Снідавський. Замовчіть! Знаєш що-небудь?
Той, з кутка, мовчить. На нього дивиться трохи пе цілий клас.
Не забувай про свій обов’язок, інакше...
Той, з кутка. Він учора...
Цілий клас встає й повертається обличчям до кутка.
Пане професоре, я нічого...
Голос з лавок. Нічого ти не знаєш і будеш мовчати.
Басок. І будеш мовчати.
Снідавський. Сядьте!!!
Клас помалу сідає.
Ось до чого дійшло! Так знайте ж — ви самі видали засуд на Полячка. Паршива вівця зробила своє діло. Якщо схаменетесь колись, ви побачите, що втратили для кожної людини иайсвятіше: рідний край, релігію і сім’ю. Голос. Ми народ поки що несімейний.
Басок. Жінок ще не маємо...
Пауза.
Сні давський. Мовчіть! Таких треба пенавидіти!.. Навіть... навіть коли б ця істота...
Басок. Або вона сама втікає...
Снідавський. Авжеж... або сама втікає... сама... лізе у гнилу калюжу часом тільки заблукана, безпомічна вівця. Сама між вовків і шакалів!..
Полячок. Пане пхо...
Снідавський. Мовчи! Ти змінив помешкання?
Полячок. Кінаш тяжко хогий.
Снідавський. То й що?
Полячок. Незабагом він нікому не стоятиме на догозі. Його мати дістає согок п’ять злотих у місяць по чоловікові.
Снідавський. Кінаш сидів кілька років у тюрмі, а ти поки що учень, Полячок. Задля пам’яті твого батька не хочу ламати твого життя, тільки залиш негайно Кіна- шів і дай мені одне слово: стати надалі чесною людиною! Не хочу ламати твого життя, Полячок!