Народ випрямився на весь свій ріст і упевнено простує шляхом, про який раніше тільки потайки складав пісні. Цей народ незабаром вітатиме першу на цих землях більшовицьку весну, а коли дерева лісів і садів пустять бруньки, червоні прапори скликатимуть до виборчих урн громадян оновленої землі. Це будуть перші справжні демократичні, справді народні вибори в краях, де недавно ще свистів канчук і журливо лунала тільки одна пісня, сумна пісня знедолених.
НА ПОСЛУГАХ У ГІТЛЕРІВСЬКИХ ГРАБІЖНИКІВ
Західні області Української Радянської Соціалістичної Республіки ще зовсім недавно звільнилися від шляхетсько-капіталістичного ярма і почали жити новим, вільним, радісним життям. Робітники одержали заводи і фабрики, селяни — поміщицьку землю. На всіх ділянках закипіла наполеглива творча робота. Поневолений народ випростав спину і почав по-новому, по-соціалістич- ному господарювати на визволеній землі. Зникли визиск і безробіття, перед робітничо-селянською молоддю широко відкрилися двері середніх і вищих навчальних закладів. На землі, уярмленій віками, почалася нова епоха — епоха волі, щастя і народного багатства.
Але позаздрили вороги народу його щасливій долі. Темної ночі, по-розбишацьки вдерлися вони, несучи руїну і смерть мирним квітучим містам і селам. Розбещені фашистські бузувіри, передчуваючи близький час своєї загибелі, день помсти поневолених народів, насмілились підняти свою криваву лапу на кордони країни соціалізму.
В цій мерзенній, злодійській грі вони знайшли гідних себе спільників: лютих ворогів українського народу — націоналістичних бандитів. За право поцілувати чобіт німецького фашистського поліцая ці виродки готові на всякий злочин проти свого народу.
Однією з найбільш реакційних і найбільш відданих німецькому імперіалізмові контрреволюційних партій, що звили собі кубельце під крилом польської шляхти, була й є так звана ОУН («Організація українських націоналістів»).
В історичні вересневі дні 1939 року українська націоналістична зграя кинулася щосили тікати на захід, за 9Ян» під опіку свого берлінського хлібодавця. Там знайшли собі притулок усі оті донцови, бандери, мельники, палієви, левицькі, стахови, там вони допомагали душити нещасний польський народ.