Парандовський Ян (1895 р. народж.) — польський письменник і викладач Люблінського університету. Автор багатьох прозових творів і наукових розвідок, серед яких найбільш відомі «Небо в полум’ї» (1936), «Алхімія слова» (1951). Державна премія 1964 р.
Каден-Бандровськпй Юліуш (1885—1944) — польський письменник. Значна частина творчості зображає шлях до влади й панування Иозефа Пілсудського. В циклі романів «Чорні крила» (1929) зобразив тяжке життя шахтарів у буржуазній Польщі. Рукописи завершальних книг цього циклу загинули лід час Варшавського повстання 1944 р., спровокованого польським емігрантським урядом у Лондоні. Тоді ж загинув і письменник.
Івашкевич Ярослав (1894 р. народж.) — польський письменник і громадський діяч, автор кількох збірок поезій, багатьох романів, повістей, драматичних творів. Найвидатнішим його твором є двотомний роман «Честь і слава» (1956—1965) про польську інтелігенцію і проблеми мистецтва. З 1956 р. голова Спілки польських письменників. Член Всесвітньої ради захисту миру. Лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами» (1970).
Л е с ь м я н Болеслав (1878—1937) — польський поет, драматург. Його творчість розвивалася в напрямі модернізму, символізму та експресіонізму.
Слонімський Антоні (1895—1970) — польський письменник. Виступив з ліберально-демократичних позицій проти війни й імперіалістичної реакції. Гостра критика фашизму в 30-х роках поєднувалася у нього 8 абстрактним гуманізмом, скептицизмом; написав кілька комедій, краща з них «Вавілонська вежа» (1927). В роки другої світової війни жив у Парижі й Лондоні, де випустив збірники своїх поезій антифашистського спрямування. У 1956— 1959 рр. очолював Спілку письменників Польської Народної Республіки.
Тувім Юліан (1894—1953)—видатний польський поет. Сучасна критика справедливо назвала його творчість початком пової «поетичної ери» в Польщі В численних книгах поезій викривав суперечності буржуазної Польщі, виражав ненависть до реакційного міщанства, оспівував «малу», «просту» людину, виступав 8 осудом фашизму, стверджував соціалістичну перебудову Польщі, її дружбу з СРСР. Багато перекладав 8 інших мов, зокрема твори О. Пушкіна, М. Некрасова, Шота Руставелі, М. Лєрмонтова, В. Маяковського, М. Рильського. Перекладач «Слова о полку Ігоревім». Був одним з організаторів групи письменників «Ска- мандер» у 1920—1939 рр.
«Газета польска» («Gazeta polska») — політична щоденна газета, виходила у Варшаві в 1929—1939 рр. Головний орган пілсудчиків.