До і після Канади – Падіння Бога – Дві сторони однієї медалі – Мій зять цікавіший за персонажів багатьох книг - Розчарування в Країні мрій – Канада не винна – У Канаді легко опинитися на вимушеній дієті - Лови момент! – Без англійської мови ніяк - Керувати, то ламати людей – В Європі допомога біженцям більша, ніж пенсія деяких місцевих - ФСБ проводить співбесіду по CUAET? - Зять уміє підіймати в атаку, але потім сам втікає? - 150 тисяч українців подякували Канаді і гайда в Європу - Щедрий і конфліктний зять– Все, у що я одягнений, навіть білизна, куплена зятем - Кінозірки можуть позаздрити зовнішності зятя – Готовий підкоряти Австралію, де, начебто, проживають ті, хто допоміг зятю втекти з України – Великий чоловік з Києва – Чужа дача як подарунок зятя заради дружби - Підліткові комплекси й криза середнього віку – Японське авто за 1 долар – Відсутність міського транспорту й міжміського сполучення в Канаді – Хочеш провести кілька років у дорозі, то приїзди до Канади! – Зять заробляв мільйони, але не мав ні копійки – Знайомий зятя украв 150 мільйонів доларів і приходив до зятя ремонтувати мобільний телефон – Втомився розповідати про свою велич запрошеним гостям і пішов подрімати – Його експромти захоплюють і лякають – Суперовою рекламою Канади міг би створити великі проблеми місцевим прикордонникам - Моральна каторга заради хвастощів – Рюкзаки біженців, повні скарбів – Орендодавці завжди раді нагріти внука й сина мільйонерів –Липовий професор – Договори читають лише боягузи – Друг зятя взяв автомат і всіх чорношкірих перестріляв – У Канаді поводьтеся тихіше води й нижче трави - Як і Ленін, зять іде власним шляхом – Пів Києва відлупцював - Родичка зятя за анекдоти для начальства отримала 2 квартири в Києві, а зять сам стає анекдотом
До переїзду в Канаду я сприймав зятя ледве не як ангела, а моя дружина ще краще, – як Бога. За 15 років шлюбу моя дочка ніколи не сказала жодного поганого слова про зятя, завжди лише хвалила і ми раділи їхньому щастю. Та й зять завжди у Києві демонстрував лише найкращі свої якості (доброту, чесність, скромність, відкритість), а нині я з гіркотою і професійною цікавістю спостерігаю за падінням Людини – Бога. Інколи падіння Бога цікавіше за сходження сміливців до вершин чи на Олімп. У Києві в компанії з зятем життя ставало живішим і цікавішим. Він створював навколо себе атмосферу оптимізму, бачив лише світлі сторони будь – якої ситуації, вірив у чудеса і здатен був радіти дрібницям, які інші люди й не помічали. Я в Києві вважав, що у нього тонка й вразлива душа, ні про яку злість і ненависть з його боку не могло бути й мови. Щедрість завжди була стилем його життя й цю рису не втратив і досі: готовий віддати останнє. Як і раніше, ніхто не може дорікати зятю, що чимось з кимось не поділився чи щось зажав. Внуку не сподобався мультик і гахнув моїм смартфоном об стінку, зять відразу поїхав і купив мені новий та ще кращий смартфон, а розрахувався своєю банківською кредитною карткою.
