Крім державної пошти в Канаді повно приватних компаній, які доставляють посилки. Канадці нам пояснили: коли ви нещасливий, то завжди отримаєте за втрачену посилку вказану вами вартість. Які претензії? Дійде посилка – то дійде, а ні – то ні. Як пощастить. Це Канада! Тут усе по закону. Не хитри! Застраховуй! Як і українці - москвичці, яка поїхала на співбесіду по CUAET, швидше всього, до ефесбешників, після чого її чоловік втратив тепленьке містечко, Доля посилала знак моїм дітям: приймальниця вимагала, щоб вони купили в неї скотч і обмотали ним посилку і діти хотіли піти в інше відділення, де раніше їм приймальниця обмотувала службовим скотчем і не вимагала такої покупки, але чомусь сходили додому і скористалися своїм скотчем. Пізніше знайомий пояснив, що такі відправлення краще робити у великих поштових відділеннях. Там багато працівників і вони слідкують та підсиджують одне одного. Більше порядку, бо велика ймовірність швидкої втрати роботи. Краще користуватися послухами приватних компаній з доставлення, хоч це обійдеться дорожче.
Згідно зі статистикою, в середньому, у кожного четвертого канадця хоч раз та була вкрадена посилка. За прийнятими в Канаді правилами співробітники служб доставлення залишають біля вхідних дверей будинків. Все, що можуть зробити, фотографують мобільними телефонами заради підтвердження виконаного замовлення. А в Торонто тих, кого обкрадали злодії посилок, залишених біля будинків, майже дві треті. Коли вже мова зайшла про поштові посилки, то заради справедливості потрібно сказати, що посилку для нас з Києва до Канади, яку відправляли «Новою поштою», просто наполовину розпатрали й витягли всі цінні дитячі речі. Так що поштові крадіжки – це проблема не лише Канади.
Зять вдовбав собі в голову, що за океаном люди інакші, ніж в Україні. Набагато чесніші й порядніші. Невдахи в Канаді, взагалі, переконані, що всі довкола та й держава лише хочуть їх використати та хоч щось з них здерти. Коли в Україні багатьом людям ніяково чи ліньки дурити, то у мене іноді таке враження, що в Канаді мало хто не піддасться спокусі вас обдурити. Коли тебе можна обдурити так, щоб ти не міг покарати ошуканця, то канадські хитруни обов’язково скористаються такою можливістю. Коли ви опинитеся в складній ситуації або побачать, що ви простак чи й зовсім дурень, то з вас постараються зідрати три шкури. І в цьому винні не лише канадців: тут все заточено на гроші, це країна для заробляння і витрачання грошей і, часом, людям більше нічим зайнятися. Тут завжди потрібно бути насторожі, як і скрізь на нашій планеті.
Із зятя двічі взяли плату за залитий у бак його авто бензин і знадобився місяць, щоб повернути зайві 100 доларів, які переплатив. Донька отримувала готівку у банку в співробітника, який працює під камерою спостереження, і він тричі на її очах перерахував купюри, але сіла в авто і зрозуміла, що їй недодали, повернулася і відразу без жодного слова отримала різницю, яку хотіли присвоїти. Теж саме трапилося і на касі в супермаркеті. У торговельних залах крамниць не стоять ваги. Покупки зважують касири. Касири отримують мінімальні зарплати і можуть спробувати вас обдурити. Ми вибирали фрукти та овочі за найдешевшими цінами, а касири рахували їх по найдорожчих, сподіваючись різницю покласти собі до кишені. То звична справа й тут уже кому пощастить: касиру чи покупцю. Коли я запитував українців чи намагалися їх обдурити в Канаді, то кожен пригадував якийсь випадок. Не зівайте!