Спілкування зятя з канадцями нагадує мені те, як поводив себе мій найкращий університетський друг, який потім виявився геєм.У мене в студентські роки викликало якесь легке роздратування, що мій друг - однокурсник спочатку ледь не закохувався в усіх підряд хлопців, яких зустрічав, постійно розповідав мені, які нові знайомі чудові, розумні та красиві. Потім після того, як його нові кумири не звертали на мого друга ніякої уваги чи намагався його надурити, то розповідав мені, які вони погані. Один в один, як і мій зять! Всі роки навчання в університеті, щоб не брати грошей у батьків та підтримувати платні відносини з легкодоступними дівчатами мені доводилося працювати на кількох роботах двірником, і гей боявся мені зізнатися в коханні. Коли після закінчення університету його менший брат усе мені розповів, то я був дуже здивований другом, який іммігрував до Європи й щасливо живе в заміжжі з італійцем. Коли я написав про цю історію, то молодший брат гея ніяк не діждеться, коли я повернуся з Канади, щоб набити мені морду за те, що розкрив сімейну таємницю. І чого ото люди так бояться правди? Якщо хочете побити чи вбити того, хто говорить правду в Україні, то потрібно ставати в чергу? А черга така довга, що маєте записуватися та ходити на переклики? Так було в часи Радянського Союзу в чергах за дефіцитними товарами.
Батько інженерної науки не заплатив зятю зарплату за місяць, але ледь не на колінах просив вибачення і пояснив другу, що у нього суди й він сам весь у боргах, як у шовках, тож хай українцю щастить з пошуком наступної роботи. Хазяїн намагався якось приплести зятя до своїх справ, за які йому, начебто, світить суд. Обіцяв, що ім’я чоловіка моєї доньки не буде згадувати під час неминучого спілкування з Фемідою. Ще в перший день на роботі зять відверто розповів своєму улюбленому професору про себе. Зірка світової науки вирішила зіграти ще й на тому, що зять втік від війни й зробила тонкий натяк на можливість депортувати чоловіка моєї дружини з Канади до України та відправити його прямо на фронт.
Так само в Україні колись лякали нашу забиту малограмотну родичку, яка перший і останній раз взяла кредит у банку, 1 тисячу гривень. Не читала дрібним шрифтом написаний текст договору з банком і коли прострочила виплату, то відразу її борг склав 2 тисячі. Тоді ще не було колекторів і банківські співробітники натякали на необхідність їм якось віддячити, а коли жінка затягнула з розрахунком, то, наче сказилися:
-Коли ви до завтрашнього дня не сплатити борг, то до вас на роботу й додому на вертольоті вилетить група захоплення зі спецпризначенців з автоматами!
Для більшої ймовірності канадський мільйонер, гігант наукової думки, почав розігрувати перед зятем божевільного. Аби переляканий зять не втік від нього, то черговий професор, певне, непомітно всунув би до рота шматок мила і впав би та зображав епілептичний напад та пускав мильну піну з рота, бо чимало геніїв – то епілептики. Кажуть, навіть, що відомий російський письменник - класик, якого теж дуже любить бос зятя, розігрував епілептика в рекламних цілях для кращого продажу своїх творів, щоб ні в кого не було сумнівів у його геніальності. Налякав зятя так, що переляканий наймит і зароблених грошей не захотів.
Родина заспокоювала зятя і жаліла його чергового кумира – пройдисвіта. Підтримала бажання зятя більше не мати ніяких справ з канадськими професорами. Забути про гроші, які мільйонеру будуть потрібні, щоб вилікуватися від липової хвороби та розрахуватися з вигаданими боргами. Після цього хазяїн уже не викликав зятя на роботу і довелося шукати іншу. За кордоном обману не менше, ніж в Україні. Мені завжди було цікаво спостерігати за моральними падіннями деяких керівників в Україні, але в Канаді я теж наслухався про таке не менше. Погані люди є будь – де, не лише в інших країнах, а й на інших планетах. Це не Канада важка, це такі часи. А що нас усіх чекає попереду?
З допомогою кума зять влаштувався підсобним робітником до найбільшої будівельної компанії Канади, де спочатку заробляв ті самі гроші, що і на встановленні відеокамер, а потім швидко втратив роботу, бо бригадиру потрібно було працевлаштувати когось по знайомству чи за хабарі. Як тільки зять чує, що до когось з його колег приїхав родич у Канаду або хтось із їх знайомих залишився без роботи, то розуміє: його можуть невдовзі вигнати і на його місце прийняти чергового нещасного іммігранта.
Я запитував в українки, яка вже давно живе в Канаді, що потрібно зробити зятю, щоб будівельники викликали його на роботу. Відповіла, що зятю під час роботи на будівництві потрібно познайомитися з тим, хто розв’язує це питання і дати йому хабар. Знайома переконувала мене, що українці й поляки привчили багатьох канадців до хабарів і ті чекають від них винагороди. Я розповів їй, що зять ніколи в житті не давав хабаря, тож навряд чи перший раз в житті зможе дати хабаря так, щоб не злякати хабарника. Здивуванню моєї співрозмовниці не було меж. То як же мій зять вів бізнес в Україні?