— І це має бути особливе свято! — сказав Крістофер Робін.— Урочисте свято на честь Вінні-Пуха, який зробив те, що він зробив, аби врятувати Паця від потопу!
— О! Бач яке то буде свято! А він щось зробив? — спитала Сова.
— Так, зробив. А тепер, Сово, лети якомога швидше та сповісти про це Пуха й усіх-усіх, бо свято відбудеться завтра.
— О! Таки відбудеться, справді? — здивувалася Сова, силкуючись придумати Крістоферові Робіну якусь корисну пораду.
— Ну, чого ж ти баришся, Сово? Лети!
Сова ще подумала-подумала, але, не придумавши нічого розумного й мудрого, полетіла виконувати доручення.
Першим, кого вона зустріла, був Вінні-Пух.
— Пуше,— сказала Сова,— Крістофер Робін влаштовує свято.
— Ого! — сказав Пух. І, помітивши, що Сова чекає, аби він ще щось сказав, Пух додав:
— А там будуть такі маленькі тістечка з рожевим кремом?
Сова вважала за негідне для себе встрявати в розмову про якісь там тістечка з рожевим кремом, тому вона лише переказала Пухові слівце в слівце розмову з Крістофером Робіном і полетіла до Іа-Іа.
"Свято на мою честь? — подумки здивувався Пух.— Оце-то шту-у-ка!"
І він почав думати, як здивуються всі, коли дізнаються, що це не просто собі свято, а спеціальне свято на честь його — Пуха, і як вони здивуються ще дужче, коли Крістофер
Робін розповість їм про "Плавучого Ведмедя" та про "Пухову Мудрість", про ці чудові кораблі, що він їх винайшов і плавав на них. А далі він подумав, як буде шкода, коли раптом усі забудуть про свято або ж не знатимуть, на чию честь воно влаштоване. І що довше він думав про своє свято, то глибше воно полонило його уяву — немов чарівний сон, у якому все, як насправді. І цей сон непомітно й помаленьку почав виливатися в пісню. І це була
Поки ця пісня бриніла в Пухових грудях, Сова вела розмову з Іа-Іа.
— Іа,— сказала Сова,— Крістофер Робін влаштовує свято.
— Цікаво, дуже цікаво,— сказав Іа-Іа.— Мабуть, мені пришлють опісля недоїдки, що попадали під стіл. Оце-то увага, оце-то турбота! Перекажи їм, що я наперед вдячний за їхні клопоти.
— Але ж тобі є запрошення!
— Що, що?
— Запрошення!!
— Не кричи, я все добре чую. А з чим його Їдять?
— Запрошення не щять. Запрошенням запрошують у гості. Ось і тебе запрошують на гостину. На завтра. На свято.
Іа спроквола похитав головою:
— Ти сплутала мене з Пацем. Щоправда, він маленький, але в нього теж довгі вуха. Певна річ, мовилося про Паця. Я йому все перекажу.
— Ні, ні! — сказала Сова, починаючи нервувати.— Мовилося саме про тебе!
— Ти певна?
— Авжеж, певна. Крістофер Робін сказав:
"Скажи усім-усім!" Розумієш, усім-усім!
— Усім, за винятком Іа?
— Ні, всім без винятку! — сердито сказала Сова.
