— Допустимо, натравити на людину три сотні ось таких от тварюк.
— Саме таких? — здивувався я? На мій погляд, жук був надто добре висушеним для того, щоби бути недавно вбитим. — Три сотні? А як їх потім переловили?
При такому сценарії шестилапі асасини повинні були возитися зараз під кожною подушкою.
— На момент нашої появи вони були вже мертві.
Дуже підозріло. Я знову взяв пробірку і оглянув її вже іншим поглядом (серед поліцейських, хвала предкам, чорних не було, і моїх маніпуляцій з Джерелом вони не помічали). Смутна підозра підтвердилася: в маленькому трупику зберіглася слаба тінь, ледь помітний прикус дзвону некромантичних проклять. Білий маг? А як же, а як же. Чи слід мені пояснювати жандармам, наскільки сильно вони помиляються? В принципі, що совою об пень, що пнем об сову, але так, принаймні, вони перестануть виясняти, який з мене природник.
Я поколупався пальцем в носі і виголосив:
— Чи не дивно, що вони померли всі разом? Так, наче жуків оживили за допомогою ретроспективної анімації, перше ніж відправити на бій. Цікаво, чи є в поїзді маг-аніматор? — Крім мене, звичайно.
Ох, бідні ми, бідні, чорні маги! Достатньо було простого натяку, щоби жандарми з хижим ентузіазмом переключилися на нову жертву. Білі і природники були миттю забуті, а мене безцеремонно виставили за двері. Угу, це лише до того часу, поки вони не зрозуміють, хто я такий насправді.
Треба буде вияснити, чи буває так, що до Короля посилаєш одного, а відправляється інший. Тому що жорстоке вбивство в експресі — ось воно (я чітко уявляв, що можуть зробити з людиною комахи з такими здоровенними щелепами), однак загризли не донечку Ненсі. Зрозуміло тепер, чому ми стоїмо: поліцейські боялися, що тварюки розбіжаться (живі комахи так би і зробили, але анімовані трупики можна було спокійно збирати в совочок). Однак ми з міс Фіберті цілий вечір простирчали на очах десятка людей і лояльного бойового мага. Армійський експерт — не некромант, але активне чорне Джерело відчув би неодмінно, так що алібі у нас залізне.
Залишилося зрозуміти, хто ж несе відповідальність за мої зіпсовані нерви. Не могли інший експрес віднайти для своїх фокусів, почвари!
— Кажуть, в останньому вагоні убили пасажира, — ділилася добутою інформацією міс Фіберті. Після моєї розмови з інспектором допитувати білих перестали, а ще через півгодини експрес рушив з місця. — Наче, зарубали сокирою. Кругом море крові! Його дружина, бідолашка, знайшла труп, повернувшись з ресторану. Її після такого теж забрали.
— А ким був убитий? — Хоча для професійного вбивства метод досить екзотичний. Інша справа — особиста помста.
— Державним алхіміком.
Ганьба! Убили алхіміка! Потрібно допомогти розкриттю цього злочину хоча би з професійної солідарності. Я виклав міс Фіберті добуті на допиті свідчення, сподіваючись на свіжий погляд. Вона збуджено заблищала окулярами.
— Вбивство за допомогою чорної магії!
— Насправді, дурня абсолютна, — не підтримав я нездоровий ентузіазм. — Простіше було ножем штрикнути.
Довелося розповісти міс Фіберті про підлу звичку НЗАМПІС писати відбитки аури з усіх ініційованих чорних магів. Буває, звичайно, стихійне Обретіння Сили, але здібності в готовому вигляді не даються, потрібен учитель. Я до зомбі-тарганів дійшов самостійно, тому що у мене академічна освіта плюс досвід участі в Крузі, а у самоучки шансів нуль — занадто висока ціна помилки при спробах.
— Зараз некромантія — рідкісний талант. Впевнений, майстрів, здатних підняти зомбі, можна перелічити на пальцях. Опинившись під підозрою, вони викажуть невдаху-учня, який отак проштрафився, і оком не кліпнуть.
— Можливо, ти переоцінюєш інформованість поліції, — подумала міс Фіберті. — Я, скажімо, про зомбі-комах почула вперше.
— Зараз не зрозуміють — потім здогадаються. Це питання часу! Відбиток аури не стухне. Вбивці навіть в Краухарди не сховатися — ганяти будуть з гиканням по всій країні.
— У вас всі такі законослухняні? — здивувалася вона?
— Ні, у нас всі такі сварливі і заздрісні. Коли тебе з дитинства задовбують дотриманням законів, жити не дають і деруть за кожен неправильних пчих, а потім з’являється якийсь перчик з амбіціями, це дуже дратує.
Так, чорні не зразок групової солідарності, якщо є можливість копнути конкурента без шкоди для себе, більшість так і зробить, Нема чого підставлятися! Злочини у нас здійснюються переважно під впливом емоцій або внаслідок запалення хитрості, а чорним рецидивістом-убивцею може бути лише армійський експерт зі стажем, і ніяк інакше. Міс Фіберті запропонувала ще варіанти, але розсудливим був лише один: вбився впевнений, що відбитку його аури в НЗАМПІС нема. Хотів би я знати, як такого можна добитися, хоча б заради спорту.
