От зупинився, але було запізно. Напівбоги відкотились у протилежні боки. Джейсон викликав вітер і, скориставшись інерцією тіла велетня, пхнув того у воду. Поки От безуспішно борсався у воді, Персі й Джейсон напали разом. Вони здійнялися над велетнем у повітря й обрушили свої клинки на його голову.
Бідолаха не мав шансу навіть на пірует. Він вибухнув. На воду опустився лише пил, наче відкрили величезний пакет з розчинною кавою.
Персі змусив воду в озері завирувати. От спробував відродитись, але щойно з води з’явилась його голова, Джейсон викликав блискавку і знову розірвав її на пил.
Поки що все йшло непогано, але вони не могли утримувати Ота вічно. Персі почувався втомленим ще після битви під землею. Живіт досі болів від удару древком списа. Він відчував, як слабшає, а проти них залишався ще один велетень.
Наче за сигналом позаду них вибухнула гора. Ефіальт підвівся і розгнівано заревів.
Персі й Джейсон чекали, поки велетень з гуркотом мчав на них, зі списом у руці. Вочевидь, полежавши під алебастровою горою, він тільки ще більше збудився. У його очах палало кровожерливе полум’я. Полуденне сонце відблискувало від монет у його волоссі. Навіть ноги-змії виглядали розлюченими, адже оголили ікла та шипіли.
Джейсон викликав ще одну блискавку, але Ефіальт зловив її списом та відвів убік, розплавивши пластикову корову. Він відкинув зі свого шляху кам’яну колону, наче то була купка дитячих кубиків.
Персі досі намагався підтримувати вир в озері. Він не хотів, щоб От відродився та повернувся у бій. Але коли Ефіальт скоротив останні кілька футів до них, йому довелось переключитись.
Вони з Джейсоном кинулись назустріч велетню. Хлопці робили випади, кололи та рубали з блискавичною швидкістю, але Ефіальт відбивав кожний удар.
— Я не відступлю! — проревів велетень. — Ви зіпсували мою виставу, але Гея все одно знищить ваш світ!
Персі зробив різкий випад і розрубив велетнів спис навпіл. Ефіальт цьому навіть не здивувався. Він змахнув тупим кінцем і збив Персі з ніг. Персі невдало приземлився на руку, у якій тримав меч. Анаклузмос з грюкотом випав з його долоні.
Джейсон спробував скористатись нагодою. Він зблизив дистанцію та уколов велетня у груди, але той якимсь чином відбив удар та рубанув у відповідь. Вістря списа пройшлось по Джейсонових грудях і розрізало посередині пурпурову футболку. Джейсон захитався і поглянув на тоненьку цівку крові на тому місці. Ефіальт вдарив його ногою і повалив на землю.
Зверху в імператорській ложі скрикнула Пайпер, але її голос потонув у ревінні натовпу. Бахус продовжував дивитись і гризти чипси із задоволеною усмішкою.
Ефіальт нависнув над Персі й Джейсоном, спрямувавши обидві половини свого списа на їхні голови. Персі не відчував правої руки. Гладіус Джейсона відкотився на протилежний бік арени. Їхній план зазнав невдачі.
Персі підвів очі на Бахуса і гадав, яку передсмертну лайку кинути у бік винного бога, коли побачив обрис у небі над Колізеєм — величезний темний овал, що стрімко знижувався.
З озера заволав От. Він напевно хотів попередити брата, але його напіврозчинене обличчя спромоглось тільки на: «А-а-е-е-му-у-у!»
— Не хвилюйся, брате! — відповів Ефіальт, не відводячи очей від напівбогів. — Я подбаю про те, щоб вони страждали!
У небі «Арго II» повернувся лівим бортом. З балісти понісся зелений вогонь.
— Узагалі-то, — промовив Персі, — тобі краще озирнутись.
Вони з Джейсоном відкотились геть, а Ефіальт обернувся та ошелешено заревів.
Персі впав у рів точнісінько тієї миті, коли вибух струснув Колізей.
Коли він знову видерся на арену, «Арго II» уже приземлявся. Джейсон висунув голову зі свого імпровізованого бомбосховища — пластикової конячки. Обгорілий Ефіальт лежав на землі та стогнав. Жар грецького вогню обпалив пісок навколо велетня. Тепер його оточувало скляне кільце. От борсався в озері та відчайдушно намагався відновити тіло, але нижче рук досі нагадував купку підгорілої вівсянки.
Персі пошкандибав до Джейсона і поплескав друга по плечах. Натовп привидів одарував їх бурхливими оплесками, а тим часом «Арго II» випустив шасі та приземлився на арені. За штурвалом стояв Лео. Хейзел і Френк усміхались поряд із ним. Тренер Хедж стрибав навколо балісти, лупцював повітря і волав:
— Оце я розумію — бійка!
Персі повернувся до імператорської ложі.
— Ну? — крикнув, він до Бахуса. — Достатньо розважився, ти, ходячий перегар у безглуздих...
— Це не обов’язково. — Раптом бог уже стояв поряд із Персі на арені. Він змахнув крихти чипсів з пурпурової тоги. — Я вирішив, що ви гідні товариші для цього бою.
— Товариші? — проревів Джейсон. — Ти нічого не зробив!
Бахус наблизився до берега озера. Вода миттєво кудись утекла, залишивши на дні кашоподібну купку з головою Ота. Бахус обережно опустився на дно і, поглянувши на натовп, здійняв тирс.
Натовп почав свистіти, волати та показувати великим пальцем вниз. Персі ніколи не був певен: цей знак означає «живи» чи «помри». Він пережив обидва випадки.
Бахус обрав цікавіший варіант. Він гепнув Ота по голові сосновою шишкою, і велетенська купа отовсянки повністю розчинилась у повітрі.
