З неба, на землю. в бой!
***
...Перший батальйон прибув в заданий район ╕ приступив до швартовки техн╕ки на парашутн╕ платформи. Майор Величай викликав командир╕в рот, взвод╕в ╕ приданих п╕дрозд╕л╕в, щоб задачу на бойов╕ д╕╖ ╖м поставити. Комбат м╕цний, кремезний, невисокого зросту ╕ за спинами оф╕цер╕в його не видно. Наказ командира бригади на десантування, дан╕ пов╕тряно╖ розв╕дки ╕ метеозведення в╕н вже отримав. Ще ран╕ше детал╕ вс╕ були обм╕ркован╕, було прийняте р╕шення ╕ тепер командир батальйону зачитував бойовий наказ.
- Нашому батальйону наказано десантувалися парашутним способом. Майданчик десантування буде позначено димами - для нас там працю╓ група розв╕дувального батальйону арм╕╖. Перша рота десанту╓ться в район╕ висоти 140, друга рота - на п╕вн╕ч в╕д гаю "Березовий", третя - в район╕ ручаю Грядуча, придан╕ ротам перше, друге ╕ трет╓ саперн╕ в╕дд╕лення десантуються кожне з╕ сво╓ю ротою. М╕нометна батарея, м╕нометн╕ взводи рот будуть висаджен╕ з гел╕коптер╕в. П╕сля десантування батальйон поротно виходить в заданий район ╕ забезпечу╓ майданчики посадки для гел╕коптер╕в. Командирам рот п╕сля десантування вид╕лити по одному вводу для ведення розв╕дки в напрямках, вказаних в наказ╕. Задача: виявити сили ╕ склад, а також час п╕дходу противника. Особливу увагу звернути на танки, бронемашини ╕ самох╕дну артилер╕ю. В╕ддалення - п"ять-с╕м к╕лометр╕в. Командиру саперного взводу ╕ приданих в╕дд╕лень негайно п╕сля виходу в район д╕╖ приступити до м╕нування танконебезпечних напрямк╕в. Зв"язок з╕ мною по рад╕о. Мо╖ заступники - штатн╕ ╕ командир першо╖ роти кап╕тан Купчин. - В╕ддавши наказ, майор обв╕в вс╕х уважним поглядом. ╤ раптом обличчя його зм╕нилося. Воно стало хитрим ╕ хижо-веселим. Посм╕хнувшись, в╕н п╕дморгнув задоволено. - Що, хлопц╕, дамо кацапам прикурити? Га? За роботу! Застоялися, либонь...
...Веч╕р настав неспод╕вано ╕ непом╕тно: син╓ небо якось потемн╕ло, опустилися веч╕рн╕ сут╕нки ╕ по аеродрому, п╕дн╕маючи куряву ╕ опалим листям зашелест╕вши, закрутився прохолодний н╕чний в╕тер. В╕н налет╕в зв╕дкись з-за дальнього л╕су, кинувши до н╕г комбата Михайла Величая жмут пожухло╖ трави.
- Вс╕ здоров╕? - Обв╕в майор поглядом стр╕й. - Коли хто погано почува╓ться, зв╕льню в╕д польоту.
Мовчанка. Стр╕й б╕йц╕в першого парашутно-десантного батальйону 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади лиш хитнувся ╕ знову завмер непорушно. Аеродром знаходився неподал╕к, по той б╕к л╕су, на вузькому пол╕, затиснутому м╕ж зеленими посадками.
- Так, значить, хворих нема╓? - Майор одягнутий в новенький захисного кольору комб╕незон. На широкому пояс╕ кобура з п╕столетом, н╕ж, збоку футляр з великим б╕ноклем.
- Нема╓! Здоров╕ поки що... - Не в лад прогуд╕в стр╕й ╕ знову завмер.
- Тод╕... - Майор очима веселими стр╕й огляд╕в. - Старш╕ по кораблях, вед╕ть людей на посадку!
Над льотним полем зд╕йнялася зелена ракета. В ╖╖ непевному св╕тл╕, що наповнило пов╕тря, проступили т╕н╕ величезних машин, як╕ стояли на пол╕. Вони темними тушами чорн╕ли в н╕чних сут╕нках, н╕би як╕сь до╕сторичн╕ чудовиська. ╤ в непевних н╕чних сут╕нках здавалося, що вони важко дихали. Т╕н╕ в╕д ╖хн╕х крил поб╕гли по трав╕, висв╕тлен╕й зеленим. Ракета ще не встигла погаснути, як почулися команди:
- Перший корабель - шикуйсь!
- С╕мнадцятий, шикуйсь!
- Другий корабель - марш!
- Четвертий корабель - марш! - Командири взвод╕в шикували ╕ вели на посадку сво╖ п╕дрозд╕ли.
Н╕чний л╕с знову наповнилася ревом мотор╕в. Неголосний р╕вний могутн╕й гул вис╕в над деревами. Батальйон рухався до аеродрому для завантаження в л╕таки. В╕д узл╕сся простували до пов╕тряних корабл╕в р╕вн╕ ланцюжки десантник╕в, п╕двозилися платформи з машинами. Назустр╕ч ╖м в╕дкрилися в корм╕ величезн╕ люки, опустилися трапи, слабо осв╕тлен╕ зсередини, ╕ до них потяглися вервечки парашутист╕в, караваном нос╕╖в з одноман╕тним вантажем на спинах под╕бн╕ верблюдам в пустел╕. Злет╕ла ракета ╕ ледь вона в╕дгор╕ла червоним тривожним св╕тлом сво╖м, льотне поле стало геть безлюдним. Парашутисти завантажилися, вс╕ дверцята та люки, як╕ ще хвилину тому св╕тилися слабким непевним св╕тлом, були закрит╕.
На мить над полем запала тиша...
