Still, if he was recovering, she had to stop it. Taking one step forward and then another, she carefully closed in on her previous position before finally seeing the knight in her Sphere. He was no longer standing. The man had fallen and lay there unmoving, his sword and shield beside him. Ilea checked her latest messages and smiled before she too found herself falling.
Але якщо він одужує, вона повинна була це зупинити. Зробивши один крок вперед, а потім інший, вона обережно замкнулася на своїй попередній позиції, перш ніж нарешті побачила лицаря у своїй Сфері. Він уже не стояв. Чоловік упав і лежав нерухомо, а біля нього був меч і щит. Ілея перевірила свої останні повідомлення і посміхнулася, перш ніж теж побачила, що впала.
That was fun.
Це було весело.
Her consciousness fading, she activated meditation and her healing, the soothing magic flowing through her as her mind focused. Power rushed through her blood again as she opened her eyes, but only darkness stared back at her.
Її свідомість згасла, вона активувала медитацію і своє зцілення, заспокійливу магію, що протікала через неї, коли її розум зосереджувався. Сила знову прорвалася крізь її кров, коли вона розплющила очі, але тільки темрява дивилася на неї.
I can’t rest here.
Я не можу тут відпочивати.
She forced her body to move. The rush from the fight was fading, but her rational mind told her to check for dangers, not to sleep so close to enemy territory.
Вона змушувала своє тіло рухатися. Поспіх від бою згасав, але раціональний розум підказував їй перевіряти небезпеку, не спати так близько до ворожої території.
What about the elf?
А як щодо ельфа?
Spreading her wings, she willed them to move her closer to the cathedral entrance at the top of the steps. Neither there nor behind the doors could she see the elf. He had either left or was still sitting in his chair. She sighed and leaned against the wall, sliding down it and closing her eyes.
Розправивши крила, вона хотіла, щоб вони перенесли її ближче до входу в собор на верхівці сходів. Ні там, ні за дверима вона не бачила ельфа. Він або пішов, або все ще сидів у кріслі. Вона зітхнула і притулилася до стіни, ковзнувши по ній і заплющивши очі.
*
Ilea woke up when the first sunlight reached down into the deep caverns, bringing with it the memory of her battle. Jumping up, she checked behind her, healing and meditation flowing through her body as well as all her enhancing abilities. Her stamina and mana had been dangerously close to zero when she’d finally beaten her opponent.
Ілея прокинулася, коли перше сонячне світло проникло в глибокі печери, принісши з собою спогади про битву. Підстрибнувши, вона побачила позаду себе зцілення і медитацію, що протікали через її тіло, а також всі її здібності, що посилюються. Її витривалість і мана були небезпечно близькі до нуля, коли вона нарешті перемогла свого супротивника.
The knight…
Лицар...
He was still there, lifeless and eerie. His rusty armor, now even more damaged than before, fitted well into the scene Ilea surveyed before her.
Він все ще був там, млявий і моторошний. Його іржаві обладунки, тепер ще більш пошкоджені, ніж раніше, добре вписувалися в сцену, яку Ілея оглядала перед собою.
Behind him spread a city, down into the dark. Splendid architecture flowed into the abyss before it vanished, the sunlight reaching no farther than a couple of hundred meters past the field of silver roses, which was more of a field of dirt and silver shreds now. Some roses were still standing near the edges of the meadow, unbent and uncaring of the events that had transpired.
Позаду нього розкинулося місто, в темряву. Чудова архітектура стікала в безодню, перш ніж вона зникла, сонячне світло сягало не далі, ніж на пару сотень метрів повз поле срібних троянд, яке тепер було більше полем бруду та срібних клаптиків. Кілька троянд все ще стояли на краях лугу, не зігнувшись і не звертаючи уваги на події, що відбулися.
Ilea couldn’t help but start laughing. The clear sound rushed down the slope and into the city below, but she didn’t care if anybody heard. This one was for her alone.
Ілея не могла стриматися, щоб не засміятися. Чистий звук кинувся вниз по схилу в місто внизу, але їй було байдуже, чи хтось почує. Цей був тільки для неї.
‘ding’ You have defeated [Knight of the Rose – level 289] – For defeating an enemy fifty levels or more above your own, additional experience is granted.
'ding' Ви перемогли [Лицар Троянди – 289 рівень] – За перемогу над ворогом на п'ятдесят рівнів або більше вище вашого власного, надається додатковий досвід.
‘ding’ Azarinth First Hunter has reached level 230 – 5 stat points awarded
«Дін» Перший мисливець Азаринта досяг 230-го рівня – нараховано 5 очок характеристик
‘ding’ Inheritor of Eternal Ash has reached level 225 – 5 stat points awarded
Спадкоємець Вічного Попелу досяг 225-го рівня – нараховано 5 очок характеристик
‘ding’ Azarinth Reversal reaches 2nd level 19
Розворот Азаринта досягає 2-го рівня 19
‘ding’ Embered Body Heat reaches 2nd level 5
