After a couple of minutes of testing, she found that holding them at a certain angle and then punching down was the easiest way to crack them. As soon as the creature couldn’t move as quickly, it would be a sitting duck. If it overwhelmed her, she could simply leave and heal up before coming back to finish the job. She considered even several could be manageable using such tactics. It had a way of seeing her, both in her ash as well as in a dark hallway, but she’d expected that much.
Після кількох хвилин тестування вона виявила, що тримати їх під певним кутом, а потім пробивати кулаком – це найпростіший спосіб зламати їх. Як тільки істота не могла рухатися так швидко, це була сидяча качка. Якщо це пригнічувало її, вона могла просто піти і загоїтися, перш ніж повернутися, щоб закінчити роботу. Вона вважала, що навіть з деякими можна впоратися, використовуючи таку тактику. Вона могла побачити її як у попелі, так і в темному коридорі, але вона цього очікувала.
“Now to find your nest, little bugs.”
— А тепер, щоб знайти своє гніздечко, маленькі жучки.
Storing the broken and bleeding corpse inside her necklace, she walked on. Another positive of fighting the reaper was that her armor hadn’t been damaged. The coating had heated up a little, small marks showing where the lightning had surged the strongest, but otherwise the latest Rose Hunter set was perfectly fine.
Поклавши розбитий і стікаючий кров'ю труп у своєму намисті, вона пішла далі. Ще одним позитивним моментом боротьби з женцем було те, що його броня не була пошкоджена. Покриття трохи нагрілося, невеликі сліди вказували на те, де блискавка сплеснула найсильніше, але в іншому останній набір Rose Hunter був цілком нормальним.
Though she saw more cave openings and tunnels as well as cracks leading to lower floors, some time passed before she heard another clicking noise, the grin on her face returning as she prepared for battle. This time, she slowly floated toward the noise, her magic adding more and more ash to the swirling mass that surrounded her.
Хоча вона побачила більше печерних отворів і тунелів, а також тріщин, що ведуть на нижні поверхи, минув деякий час, перш ніж вона почула ще одне клацання, посмішка на її обличчі повернулася, коли вона готувалася до битви. Цього разу вона повільно пливла назустріч шуму, її магія додавала все більше і більше попелу до закрученої маси, яка її оточувала.
A pulse of magic punched into her mind, and her wings wavered as she lost control. She caught herself a split second later as her ash surrounded the reaper. Limbs of ash extended and smashed into it, Wave of Ember coursing through the monster while its destructive power flowed through her mind. Ilea found that with meditation and her healing, the damage was just about controllable.
Магічний пульс врізався в її свідомість, і її крила затремтіли, коли вона втратила контроль. Через частку секунди вона спіймала себе, коли її попіл оточив женця. Кінцівки попелу простягалися і врізалися в нього, Хвиля Вугілля проносилася крізь чудовисько, а його руйнівна сила текла в її свідомості. Ілея виявила, що за допомогою медитації та її зцілення пошкодження майже можна контролювати.
The lightning attacks it sent out were blocked by her ash and Veil, and the damage that got through was healed. Ilea built up more ash than she could reasonably control, but it made it harder for the enemy’s magic to get to her. Focusing on her eight limbs, she kept on attacking, dodging the lightning strikes whenever possible.
Блискавичні атаки, які вона посилала, були заблоковані її попелом і Вуаллю, а пошкодження, які пройшли, були загоєні. Ілея накопичила більше попелу, ніж могла контролювати, але це ускладнювало доступ ворожої магії до неї. Зосередившись на своїх восьми кінцівках, вона продовжувала атакувати, ухиляючись від ударів блискавки, коли це було можливо.
Jumping closer right after it had missed an attack, she grabbed one of its legs and broke it just the way she’d done with the corpse’s. Other than the lightning nearly locking up her muscles in the process and frying a good portion of her right side, she encountered no problems. The leg cracked at the joint and Ilea moved back again, healing and meditating as the beast screeched.
Підстрибнувши ближче відразу після того, як він пропустив атаку, вона схопила одну з його ніг і зламала її так само, як вона це зробила з трупом. За винятком блискавки, яка майже замкнула її м'язи в процесі і підсмажила значну частину правого боку, вона не зіткнулася з жодними проблемами. Нога тріснула в суглобі, і Ілея знову повернулася назад, зцілюючись і медитуючи, поки звір верещав.
Its magic continued to blast into her, but she simply out-healed whatever got through her defenses, a thick mist of ash clouding the whole area up to the ceiling. The reaper’s mantis-like head kept its eyes on her, dragging its broken limb uselessly at its side as it sent destructive waves of magic at her mind and body.
