“I’ll cross the bridge. I suggest you wait here.” She didn’t wait for a response from the trio of adventurers, who were still some distance away, before walking out again into the hail of bullets.
"Я перейду міст. Я пропоную вам почекати тут». Вона не дочекалася відповіді від трійці шукачів пригод, які були ще десь далеко, перш ніж знову вийти під град куль.
After blinking and dodging for nearly twenty minutes, she was rather exhausted when she reached the other side of the bridge. There was another closed door there that seemed a lot sturdier than the one before. The shots were coming from mounted turrets along the walls of the chasm nearly fifty meters away on each side of the bridge.
Кліпаючи очима і ухиляючись протягом майже двадцяти хвилин, вона була досить виснажена, коли дійшла до іншого боку мосту. Там були ще одні зачинені двері, які здавалися набагато міцнішими, ніж попередні. Постріли лунали зі встановлених башт уздовж стін прірви майже за п'ятдесят метрів з кожного боку мосту.
I never tested how many consecutive blinks are possible, but hey…
Я ніколи не перевіряв, скільки послідовних моргань можливо, але агов...
She blinked off the bridge toward one of the walls. Below her, the black abyss was ready to consume her.
Вона кліпнула очима з мосту до однієї зі стін. Під нею чорна безодня була готова поглинути її.
“This is all I got!” she shouted and blinked to the side, dodging a hail of bullets. This continued until she reached the wall four blinks later. It seemed to her less like flying and more like throwing herself at the wall. Falling with style, maybe.
«Це все, що я отримала!» — кричала вона і кліпала очима вбік, ухиляючись від граду куль. Так тривало доти, доки вона не дійшла до стіни через чотири моргання. Це здавалося їй не стільки польотом, скільки киданням у стіну. Можливо, зі стилем.
Ilea crashed onto one of the turrets and stomped on it several times in quick succession before blinking to another one, dozens of slugs suddenly peppering the turret she’d been standing on a split second before.
Ілея врізалася в одну з башт і кілька разів тупнула по ній у швидкій послідовності, перш ніж моргнути до іншої, десятки слимаків раптово поперчили башту, на якій вона стояла частку секунди тому.
Just as she was making a mental note to test the limits of blink traveling as soon as possible, the first turret finally gave way to her abuse. The metal holding it in place snapped loose on her last kick, and the whole thing fell down into the void.
Саме тоді, коли вона подумки робила нотатку, щоб якнайшвидше перевірити межі моргання, перша башта нарешті поступилася місцем її знущанням. Метал, що утримує його на місці, відірвався від останнього удару, і все це впало в порожнечу.
Ilea smiled and continued her work. Nearly a minute later she got a notification.
Ілея посміхнулася і продовжила свою роботу. Майже через хвилину вона отримала повідомлення.
‘ding’ You have defeated [Taleen Turret – level 160]. For killing an adversary 50 or more levels above your own, you receive bonus experience.
'ding' Ви перемогли [Taleen Turret – 160 рівень]. За вбивство супротивника на 50 і більше рівнів вище вашого власного, ви отримуєте бонусний досвід.
“Wow, the way down is far, eh?” she said to the turret she was currently kicking. Soon after, another notification popped up in her vision, but she ignored it and continued her work. It took her twenty minutes to clear out around a third of one of the walls before her mana started to run low.
«Ого, дорога вниз далеко, еге ж?» — сказала вона до башти, яку зараз штовхала. Незабаром після цього в її видінні з'явилося ще одне повідомлення, але вона проігнорувала його і продовжила свою роботу. Їй знадобилося двадцять хвилин, щоб розчистити близько третини однієї зі стін, перш ніж її мана почала закінчуватися.
Blinking back to the bridge, she landed and ran back toward the entrance while dodging bullets. Getting close to the door, she blinked inside and crashed into a smiling Felicia. They both fell down in a tumble before getting up again.
Моргнувши назад до мосту, вона приземлилася і побігла назад до входу, ухиляючись від куль. Наблизившись до дверей, вона моргнула всередину і врізалася в усміхнену Феліцію. Вони обоє впали в падінні, перш ніж знову піднятися.
“You alright?” Ilea asked, but she knew already from her touch and Reconstruction that the other woman was fine. Felicia nodded.
— Гаразд? — спитала Ілея, але вже з її дотику та Реконструкції вона знала, що з іншою жінкою все гаразд. Феліція кивнула.
“Where are the other two?” Ilea asked, noting the absence of Edwin and Aliana.
— А де ж інші двоє? — запитала Ілея, помітивши відсутність Едвіна й Аліани.
“Preparing dinner. Are you coming too?” Felicia asked. “That was quite the confusing teleporting. Isn’t your head spinning?”
"Готуємо вечерю. Ти теж прийдеш?» — запитала Феліція. "Це була досить заплутана телепортація. У тебе голова не йде обертом?»
