За підтримки Лінн їхня мати починає говорити, і Аніта бачить, що вона помилялася: нещастя матері не філософське, а практичне. Уявіть, що ви змушені почати вести кошерний побут у віці п’ятдесяти трьох років! Два набори посуду! Лікар каже, що солити м’ясо погано для її серця. У найменших подробицях життя зараз має правила, які Сем не дасть їй порушити; вона змушена сідати на поїзд до Ессекс-стріт, щоб придбати для нього спеціальне мило.
Якщо стане набагато гірше, вважає Лінн, вона може подумати про розлучення.
«Кому від цього стане краще? — питає їхня мати. — Чи це зробило б мене щасливішою? Чи зробило б це тата щасливішим?».
«Я сумніваюся в цьому», — каже Аніта.
«Що б зробило мене щасливою, — каже їхня мати, — то це повернення тата до його нормального стану».
Аніта замислюється, а що зробило б щасливою
Вона відчуває, що Лінн більше говорить про покарання, ніж про щастя. Лінн вважає, що їхній батько несе відповідальність за проблеми матері, так само як Джеймі — за Анітині проблеми. Аніта ж думає, що ніхто не винен у ситуації батьків; а у власному випадку частково винна вона.
Її першою помилкою було набрати вагу, коли вона була вагітна. Чому Джеймі повинен вірити, що вона схудне, якщо навіть її власний лікар не вірив у це? Зараз вона втратила вагу, але, вочевидь, вже запізно.
Друга помилка полягала в тому, що вона звільнилася з роботи, навіть якщо це й була найнижча редакційна робота у світі: розбір надісланих рукописів у «Рідерз Дайджест[239]». Більшість текстів були про «Найнезабутнішого персонажа, якого я коли-небудь зустрічав», і більшість із них ніколи не робили нічого незабутнього, лише повільно помирали від якогось жахливого раку. Джеймі подобалося слухати історії про них; він казав, що вони допомагають
Це нагадує їй про її третю помилку: вони ніколи не сварилися. Лінн, яка свариться з Арні через кожну дрібницю, сказала їй, що вони з Джеймі бояться власного гніву. Можливо, це так. Навіть коли Джеймі сказав їй, що він йде від неї, Берті був там, слухаючи їхню першу розмову в його житті. Як вони могли сваритися?
Аніті цікаво, що сталося з тією її частиною, яка використовувала будь-яку можливість, щоб гризтися з Лінн, як кішка з собакою. Вона уявляє, як Джеймі та Ліззі влаштовують судовий процес над кожним авокадо в супермаркеті. Це єдиний спосіб, у який вона може думати про нього в супермаркеті з кимось іншим.
Одного разу, відвідуючи друзів у Берклі, Аніта та Джеймі поїхали у цілодобовий супермаркет за апельсиновим соком. В дорогу вони взяли з собою цигарку з марихуаною і настільки обкурилися, що, потрапивши на місце, не могли рухатися. Вони просто стояли біля корзин з овочами, розмовляючи, сміючись, дивуючись з овочів, цих каліфорнійських овочів!
Знову Аніта почувається так, ніби переглядає плівки Запрудера. Вона — єдиний фанатик цього вбивства, який не може впоратися навіть із лупою, який не розпізнав би дим від рушниці, навіть якби побачив його.
Аніта витратила увесь ранок, намагаючись уявити свою розмову з Джеймі. Вона боїться, що їй не буде чого розповісти. Вона виправдовує це тим, що живе в будинку своїх батьків, де нічого цікавого ніколи не відбувається. Вона відчуває, що життя тут маркує її як нудну людину без цікавих друзів, у яких вона могла б залишитися. Але це неправда. Їх із Берті радо прийняли б у монтажній у лофті Ірен в Сохо, або на дивані у квартирі Джині, що займає цілий поверх на Парк Слоуп. Але бути вдома простіше, вона не мусить бути хорошою гостею. Якщо Берті плаче вночі, приходить її мати й пропонує заспівати йому Терезу Брюер.
