Майданчик — холодний, майже безлюдний. В одному кутку двоє п’ятирічних хлопців грають у футбол, а їхні батьки, усі четверо з хвостиками, сидять навпочіпки на землі, передаючи по колу цигарку з марихуаною. На лавці сидить урочисто вбрана ортодоксальна родина. Біля гойдалки молода мама каже доньці: «Гаразд, ще десять поштовхів, і ми йдемо додому». І нарешті, кілька хлопчиків: десяти, одинадцяти, дванадцятирічних — дуже різко й зухвало стрибають по мотузковому парку й гірці, ніби дитячий майданчик винен у тому, що вони стали занадто великі для цього.
«Коли Берті буде достатньо дорослим для гірки?» — запитує Джеймі.
«Завтра», — каже Аніта.
Мати біля гойдалки рахує до десяти, а коли маленька дівчинка каже: «Ще десять!» — хапає доньку за руку і витягує з парку. Джеймі сідає на одну з гойдалок і простягає руки до Берті. Тримаючи малюка на колінах, Джеймі відштовхується. Аніта не може дивитися, поки не переконує себе: вона достатньо довіряє Джеймі, щоб думати, що він не впустить Берті. Вона сидить на іншій гойдалці й спостерігає за Берті, який нахиляється вперед, щоб побачити, куди вони рухаються, перш ніж потрапити туди.
«Подивися, як він тримає голову, — каже Джеймі. — Мій хлопчик».
«Він робить це вже чотири місяці», — каже Аніта.
Джеймі проводить своїми довгими ногами лінію на піску і зупиняється з глухим ударом. «Аніто, — каже він, — ну що я повинен робити? Чого ти хочеш?». Аніта замислюється над тим, чого вона хоче. Вона не впевнена, що хоче повернутися до Джеймі. Берті чи не Берті, але вже запізно. Сталося щось, що неможливо виправити. В основному, вона хоче того, чого хоче її мати: щоб все було так, як було до того, як все змінилося.
«Я хочу знати дещо, — каже вона. — Пам’ятаєш ту садову вечірку в Мела?».
«Ну?» — каже Джеймі.
Аніта згадує фуршет з елегантними солоними смаколиками — сушені на сонці помідори, копчений лосось — усе це у той час їй вже не дозволяли їсти.
«Я хочу знати, чи ви з Ліззі вже були тоді». Вона думає: якщо жінка могла пройти через усю вечірку, щоб доторкнутися до живота дружини свого коханця, щоб відчути ненароджену дитину свого коханця всередині, то ви й справді анічогісінько не можете знати про людей.
Джеймі каже: «Звичайно, ні», — але тоном, який змушує Аніту підозрювати, що це почалося саме на тій вечірці, або десь у той час. Їй цікаво: можливо, їхні пальці випадково зустрілися над ліванськими оливками? Довгий погляд над песто та сметанковим соусом?
«Справа була не в Ліззі. — Джеймі знову розгублено розгойдується. — І не в тобі».
«А в кому тоді? — каже вона. — Тільки не звинувачуй Берті, він тоді ще не народився».
«Справа була не в малюкові. А в мені. Слухай», — Джеймі зупиняється, хапаючи ланцюг на її гойдалці разом зі своїм.
Сидіння божевільно стикаються між собою. — Коли я був у сьомому класі, у моєму класі був хлопець, якого звали Мітчелл Перлман. Одного разу ми говорили про своїх батьків, і Мітчелл сказав, що його тато — фотограф. Він був скрізь, робив усе. Чи воював він із бандою May Маус[242]? Звісно. Чи попивав чайок з королевою Єлизаветою? Аякже. Чи жив він з ескімосами, перетнув Сахару на верблюді? Будьте певні.
Ми, природно, думали, що він бреше, поки не прийшли до нього додому на день народження. Щойно ми познайомилися з батьком Мітчелла Перлмана — вуса, джинси, велика срібна пряжка на ремені — ми стали думати, що Мітчелл говорить правду. Після торта й морозива його батько приніс фотографії, де він зображений перед іґлу, з верблюдом, плечем до плеча із Джомо Кеніатою[243], тримаючи малого принца Чарльза на коліні. І місяцями після цього, роками, я ненавидів власного батька. Я не міг говорити з ним».
«І що? — каже Аніта. — Я не розумію».
«І ось, коли народився Берті, я раптом подумав: через кілька років він стане мною у сьомому класі. А я буду моїм батьком. І він піде й знайде свого власного батька Мітчелла Перлмана. І він буде ненавидіти мене. Я подумав: ми зробили жахливу помилку! Ми повинні були почекати й зробити Берті тоді, коли я вже стану батьком Мітчелла Перлмана! Це має якийсь сенс?» — на очі Джеймі навертаються сльози.
Аніта думає: не дуже. Для початку — хронологія неправильна. Джеймі закохався ще
