– То так, непевні думки… Смутні остороги… Я ж за першою освітою – радіофізик… То я вже потім католицький університет у Львові скінчив… Ну, і в Мінську, з другом та його колегами обмірковували… Вони, в принципі, погодилися зі мною… Вам, може, мої здогадки не покажуться… хм… безперечними. Тим не менш. Я прийшов до твердого висновку: те, що зараз відбувається – наслідок порушення рівноваги щодо корпускулярно-хвильового дуалізму світу. Є такий принцип фізичний – корпускулярно-хвильового дуалізму світла, пам’ятаєте, сподіваюся, зі школи? – він знову обвів усіх поглядом.
– Не вельми, – відгукнувся Толік.
– Він означає, що світло виявляє водночас властивості і частинки, і хвилі. Тобто: світло – то водночас і речовина, і електромагнітне поле, і матеріальна частинка, і хвиля. І цю подвоєність властивостей можна екстраполювати й на інші речі, і на світ цілком. Загалом кажучи, будь-який об’єкт, будь-яка річ також володіє оцими властивостями: фізичного тіла та хвилі, тільки в різній мірі. Не кажемо зараз про їх нематеріальні аспекти, про дух, душу… Дух, душа є не лише у живого, я думаю, а й у каменя, землі, але зараз не про те. Матеріальна річ, загалом матеріальний світ – це речовина плюс хвиля, об’єкт, який має масу, плюс хвильове поле. І вони існують тільки в оцій рівновазі, у цій зв’язці, у цій системі стримувань та противаг. Тобто, будь-який матеріальний об’єкт, що має масу, в будь якому випадку як би окутаний різнорідними хвилями: гравітаційного, електромагнітного, світового, звукового поля… У цих полях він існує. А коли рівновага порушується – порушується існування об’єкта. Атом, молекула, більші частини матеріального світу – вони мають свої властивості саме і тільки в певному полі. А коли поле порушується, що відбувається? Змінюються оті властивості. Щось змінюється. Щось, образно кажучи, вилазить. Коли змінюється поле навколо атома – атом веде себе інакше. Я вже казав вам при нашій попередній зустрічі, – тут він звернувся до мене і Ленки. – Сили зла існують, і вони також матеріальні. І вони стримуються також матеріальними силами – силами природи, Бога, добра, називайте, як хочете. І дивіться, що відбувається. Зараз, очевидно, рівновага порушилася, щось вилазить, і вилазить саме у нас, у Лисячому Хвості. Чом саме зараз? Чому саме в нас? Я проїхав пів Білорусі, ні про що подібне не чув, нічого подібного не бачив – ніде немає такого, щоб людей зганяли щось розкопувати. А в нас є. Не факт, правда, що таке щось не відбувається на тій частині Білорусі, де я не був… Але зосередимося на нас. Що сталося причиною? Що таке незвичайне відбулося у нас останнім часом, що призвело до цього? – він строго подивився на нас. – Не знаєте, не можете сказати? А я от думаю, що здогадався… Я ж, знаєте, за родом діяльності добре відаю Біблію. Книга книг. Але я нигди не вірив у переказ про Вавилонську вежу в тому сенсі, що Бог начебто дав людям різні мови як кару. Ні! Це було вирятування, це був знак добра для всесвіту! Різні мови різних народів… Що таке мова у фізичному сенсі? Звукові хвилі. Звукові хвилі, які певним чином огортали світ протягом тисячоліть. І що ми бачимо тепер? За дуже короткий термін, за життя одного покоління на землі – принаймні в нас, – люди масово згубили свою мову. Тобто перейшли на іншу. Тобто параметри звукового поля змінилися. А пісні? Народні пісні, що співалися масово та часто? Знову ж, в фізичному сенсі – це могутній резонанс, що зміцнював гармонію, зміцнював звукове поле. Тепер, звісно, пісень звучить не менше, але які вони? Пам’ятаю, ми колись говорили з покійним Ігорем Базаном, директором «Радіо-авто». Розумна людина, фахівець знову ж… Мені запам’яталося, як він казав: «Що таке феномен попси – це тема окремого дослідження. Хто винайшов оці ритми, і з якою метою, як попса діє на людей – це запитання до психологів, а може, й психіатрів, соціологів, не відаю, до кого ще… Але результат їх діяння на людину та на суспільство – немалий, непростий і неочевидний». Ігор говорив про діяння на людину, – Петро підняв палець. – А є ще ж діяння на світ. Тому цілком можна допустити, що корінна причина катастрофи, яку ми зараз бачимо – різка зміна мови, зміна звукового поля світу.
– І що ти тепер пропонуєш робити? – запитала Ленка.
Але Петро не встиг нічого відповісти, як почувся голос Марії Сєргуц.
– Що робити? – перепитала вона. – Я вам можу сказати, що.
Всі погляди зосередилися на тій, кого привіз до нас Сашко на возикові. З обличчя її так і не пропав вираз погорди. Тим не менше, голос звучав тихо-спокійно та навіть лагідно; і тим більше пекучими подавалися слова.