— Це тому, що ти навіть не фарбуєшся. Хто не дбає про свою зовнішність, той себе втрачає. О, як я сумую за моїм кварталом! Я застала найкращі для Манґе часи, коли його відвідували справжні кавалери. Крім фіксованої зарплати, я часто отримувала чайові. Я чула, що Манґе настає кінець, там залишилось не більше півдюжини будинків. У мій час було майже двісті. Тоді я стояла у дверях, і на мені були тільки мереживні трусики й ліфчик. Потім, коли я погладшала і почала втрачати зуби, сама стала власницею борделя. Ти знаєш, що таке бордель? Я використала це слово, тому що не боюся називати речі своїми іменами. Деякі люди цього страшенно бояться. А ти теж боїшся слів, радосте моя?
— Так, сеньйоро.
— Тоді я буду слідкувати, щоб у мене не виривалося недобре слово, можеш бути спокійною. Кажуть, що тепер Манґе нестерпно смердить. У мій час палили ладан, щоб у домі був приємний запах. Навіть пахло, як у церкві. І все було дуже респектабельно й пристойно. Коли я була повією, то вже тоді заощаджувала грошенята, звісно, віддаючи певний відсоток власниці. Іноді там було чути постріли, але зі мною цього не траплялося. Квіточко моя, я тобі набридла своєю розповіддю? Ах, ні? Ти хочеш, щоб я поворожила тобі на картах?
— Так, сеньйоро.
Тоді мадам Карлота сказала, що всі стіни її кімнати в Манґе були гарно розмальовані.
— Ти знаєш, дорогоцінна моя, що чоловічий запах корисний? Корисний для здоровʼя. Ти вже відчувала, як пахне чоловік?
— Ні, сеньйоро.
Нарешті, обслинивши пальці, мадам Карлота веліла Макабеї зняти карти.
— Лівою рукою, чуєш, моя квіточко?
Макабеа розділила колоду тремтячою рукою: вперше у неї буде доля. Мадам Карлота (вибух) стала найвищою точкою її існування. Якийсь вихор увірвався в її життя, закрутив і поставив перед цією поважною пані, нарумʼянені щоки якої блищали, як пластмасові.
Мадам раптом витріщила очі:
— Але, Макабеанятко моє, яке жахливе в тебе життя! Нехай мій друг Ісус змилосердиться над тобою, донечко! Який кошмар!
Макабеа зблідла: їй ніколи не спадало на думку, що її життя таке лихе. Мадам розповіла все про її минуле, навіть те, що вона рано залишилася без батьків і що виховувала її родичка, гірша за мачуху. Макабеа здивувалася цьому відкриттю: досьогодні вона завжди вважала, що тітка виховувала її, щоб вона стала доброю дівчиною. Мадам додала:
— Що стосується теперішнього, дорогенька, то воно жахливе. Ти втратиш роботу і вже втратила коханого, бідолашечко. Якщо не можеш, не плати мені за поради, я жінка забезпечена. Макабеа, яка не звикла отримувати милостиню, відмовилася від такого подарунка, але серце її було сповнене вдячності.
Раптом (вибух) сталося несподіване: обличчя мадам засяяло:
— Макабеа! Я маю для тебе чудові новини! Слухай уважно, квіточко моя, тому що це дуже важливо. Це — дуже серйозна й радісна звістка: твоє життя повністю зміниться! Навіть більше, воно зміниться саме тієї миті, коли ти вийдеш з мого дому! Ти відчуєш, що стала іншою людиною. Знай, квіточко моя, твій коханий повернеться до тебе і зробить тобі пропозицію, він кається! А твій шеф скаже, що він добре подумав і не збирається тебе звільняти.
Макабеї завжди бракувало сміливості сподіватися.
Але тепер голос мадам пролунав для неї, як трубний глас з неба — і поки вона чула цей глас — відчувала сильну тахікардію. Мадам мала рацію: Ісус нарешті звернув на неї увагу. Очі Макабеї широко розплющилися назустріч жаданому несподіваному майбутньому (вибух). І я, врешті-решт, теж сподіваюся.
— Це ще не все! Великі гроші прийдуть у твій дім, їх вночі принесе один іноземець. Ти знаєш якогось іноземця?
— Ні, сеньйоро, — відповіла збентежена Макабеа.
— Тоді скоро познайомишся. У нього світле волосся та блакитні очі, або зелені, або карі, або чорні. І хоча ти закохана у свого колишнього хлопця, цей ґрінґо[33] закохається в тебе. Ні! Ні! Ні! Тепер я бачу інше (вибух), і хоча я не бачу дуже чітко, я чую голос мого провідника: цього іноземця звати, здається, Ганс, якраз він одружиться з тобою! У нього купа грошей, усі ґрінґо багаті. Якщо я не помиляюся, а я ніколи не помиляюся, він дуже любитиме тебе, і ти, сиротиночко моя, ти будеш одягатися в оксамит і атлас, і навіть отримаєш у подарунок шубу!
Макабеа почала (вибух) вся тремтіти, надмірне щастя спричиняє біль. Вона лише змогла вимовити:
— Але шуба не потрібна у спекотному Ріо…
— Ну, матимеш шубу, щоб бути вишуканою. Давно у мене не випадали такі гарні карти. Я завжди щира: наприклад, я чесно сказала тій дівчині, яка була тут перед тобою, що вона потрапить під машину, вона навіть плакала, ти бачила, які червоні в неї були очі? А тепер я дам тобі талісман, який має зберігатися в ліфчику, біля грудей, і торкатися шкіри. Ти зовсім не маєш грудей, але ти погладшаєш і матимеш гарне тіло. А поки ти не набрала вагу, підкладай у ліфчик вату, аби здавалося, що в тебе є груди. Послухай, моя дорогенька, цей талісман я зобов’язана перед Ісусом також тобі продати, бо всі гроші, які я заробляю ворожінням, я віддаю в сиротинець. Але якщо не можеш, не плати, віддаси, коли все здійсниться.
— Ні, я вам заплачу, ви все вгадали, ви…
