Ольга. Скажи, Кіндрате, де ти зник у день мого весілля?

Кіндрат. А ти не забула?

О л ь г а. Як же. Рік не було тебе, потім ми виїхали звідси, і я дізналась випадково, що ти тільки через три роки повернувся на шахту. Що сталось?

Кіндрат. Тоді, з твого весілля, я пішов на станцію, сів у поїзд, потім пересів у другий, а потім попав в Одесу. Поступив на пароплав кочегаром. Думав — ніколи не повернутись. За три роки де тільки не бував, проте... Кидаєш вугілля в топку, і все здається, що з «Зорі» воно. Потягнуло в шахту. Батько твій правду каже: той, хто родився в Донбасі, де б не блукав, а вернеться.

Ольга (тихо). Нащо ти це зробив?

Кіндрат. Діло давнє.

Ольга. Ну...

Кіндрат. Тепер сказати можна. Тільки ти, Олю, зрозумій мене. Може, не слід...

Ольга. Кіндрате, скажи.

Кіндрат. Я... Олю... Я любив тебе...

Ольга. Любив?

Кіндрат. Так. Ти вибач, діло давнє...

Ольга. Чому ж ти навіть не натякнув мені?

Пауза.

Кіндрат. Не міг, Олю. (Пауза.) Як швидко вечоріє...

Ольга. Як воно в житті буває,.. /

Велика пауза. Чути гармонь.

Кіндрат. Хлопці йдуть, а наших баришень нема.

Входять Гаврило і Трохим, вітаються.

Сідайте, хлопці, коло нас.

Гаврило. Не завадимо вам?

Ольга. Ні, ні. Просимо.

Хлопці сідають. Велика пауза.

Т р о х и м. А погода сьогодні хороша.

Гаврило. Думаю, що і завтра буде хороша.

Т р о х ц м. Може, й буде.

Гаврило. Показує на те.

Трохим. Підемо, Гавриле.

Кіндрат. Почекайте. У дівчат збори. Зараз прийдуть. Гаврило. Раз так, то почекаємо!

Трохим. Почекаємо.

Пауза.

Кіндрат. Що це ви, хлопці, сидите, мов засватані? Заграли б.

Ольга. Заграйте.

Трохим. Давай, Гавриле.

Гаврило. Яку вам, сердечну чи веселу?

Ольга. Сердечну.

Гаврило. Тоді Трохим буде грати. (Передає баян.) Ольга. Чому це так?

Гаврило. Він більше приспособлений до сердечної, а я — тільки до веселої. Починай, Трошо.

Трохим. Починаю. (Грає.)

Через кілька хвилин входять дівчата — Г аля і Марта, хлопці встали.

Марта. Казала тобі, Галю, що будуть ждати.

Галя. Здоров, Гавриле!..

Марта. Здоров, Трошо. Це ти грав?

Трохим. Я.

Галя. Так і знала.

Гаврило. Давай баян.

Трохим. Чекай, Гавриле!

Гаврило. Давай, давай... (Забирає баян.)

Галя. Почекайте, ми швидко переодягнемось.

Марта. За дві хвилини.

Зникли в хаті.

Кіндрат. Добре граєш. Ану, дай баян.

Гаврило передає.

(Награє.) Ох і баян! Продай, Гавриле.

Гаврило. Я ж вам казав, не продаю.

Кіндрат. Жаль. (Тихо награє.)

Трохим. Як у вас на «Зорі» діла йдуть?

Кіндрат. Не дуже, а у вас на «Глибокій»?

Г а в р и л о. Порядок. Ми сьогодні з Трошею дали усім пить, рубанули стільки, що аби вивезли за три зміни. Кіндрат (награє). У вас хазяїн хороший.

Перейти на страницу:

Поиск

Похожие книги