«Він з’явився за кілька днів до тієї сесії міської ради, на якій він вийшов і зачитав свій ультиматум (ідеться про події 28 лютого, докладніше далі. — Авт.). Це був кінець лютого, коли Янукович уже втік. Один знайомий тоді попросив мене поїхати з ним на якусь зустріч, куди він не хотів їхати один. Ми приїхали до готелю «Шахтар Плаза». Там був Губарєв, із ним три озброєних охоронця. Він поводив себе вже абсолютно інакше. І це була разюча різниця з тим днем, коли я його останній раз зустрів на акції. Тепер він був таким, яким потім його всі бачили на мітингах. Його ви–раз обличчя, мова, звички — все змінилося. Вже потім багато говорили про те, що він вживає якісь препарати. Не знаю, чи було це правдою. Але поводився він дуже дивно.
Він почав розповідати, що ця країна вже не залишиться такою, якою була. Він сказав, що за ним стоїть Росія, що його підтримують міліція та СБУ, і він збирається стати народним губернатором. Я сприйняв його тоді як божевільного. Він ніс повну ахінею, що дуже скоро тут буде окрема держава, що всі будуть знесені, і сказав, щоб ми ставили йому питання про те, якою буде ця держава. Я відразу ж запитав жартома, як він ставиться до приватної власності. Це був тролінг, але він не зрозумів цього, і почав серйозно пояснювати, що приватну власність буде збережено. Тоді ж Губарєв сказав, що хоче виступити на сесії міської ради, і ми повинні для свого ж блага надати йому слово, інакше він сам його візьме. Коли я зустрівся з Лук’янченком і розповів йому про це, мер відповів відмовою. Тому, коли Губарєв прийшов на сесію, слова йому вирішили не давати», — розповів Ровінський.
За свідченнями Ровінського та інших очевидців, які бачили Павла Губарєва в цей час, він вільно пересувався містом із трьома озброєними людьми і не мав проблем із правоохоронцями. На зустрічі він приходив з автоматниками. Було очевидно, що у Губарєва є якісь вельми впливові покровителі, і з цієї причини він не боїться, що хтось повідомить про нього СБУ або міліції.
Ким були ці покровителі? Сам Губарєв про це ніколи не казав. У своїх інтерв’ю і в книзі він завжди представляв те, що відбувалося в Донецьку, народною стихією, організованою знизу. А себе зображував головним організатором цього руху. Але повірити в те, що нікому не відомому Губарєву справді вдалося за тиждень самостійно створити масовий рух, знайти зброю, людей та фінанси, може лише вкрай наївна людина. До втечі Януковича з України Губарєв жодного разу не з’являвся і не виступав на жодному з мітингів Антимайдану, на відміну від того ж Пургіна, не мав навіть маргінальної власної організації, не брав участі у круглих столах, не був помічений на «російських маршах». Але вже 1 березня у його розпорядженні ОПИНИЛОСЬ, як мінімум, кілька сотень підготовлених бійців, дехто з яких мав вогнепальну зброю.
