Несподівано Бонд хитнувся на кріслі та з усієї сили • беркицьнувся назад. Швидкий ривок зламав перекладину спинки, заодно вибив тростину з рук охоронця, який не встиг натиснути на курок.
Бонд упав на підлогу, майже під ноги глядачів, перекотився через голову. Спинка крісла розлетілася вщент. Пролунали перелякані вигуки. Глядачі відсахнулись, але відразу ж отямились і допомогли Бонду піднятися та обтруситися. Служник із chef de partie підбігли разом. Скандалу треба уникнути за будь-якої ціни.
Бонд схопився за поруччя. Вигляд у нього був розгублений і засоромлений. Він витер рукою лоба.
— Раптове запаморочення, — пояснив. — Нічого страшного — хвилювання, задуха.
Із усіх боків лунали співчутливі вигуки. Звісно, така напружена гра! Месьє бажає відмовитися від гри, прилягти, повернутися до себе? Може, викликати лікаря?
Бонд похитав головою. З ним уже все гаразд. Він попросив вибачення у гравців. І банкомета.
Принесли нове крісло; Бонд сів і поглянув на Ле Шифра. Крім приємного відчуття бути живим, він спізнав тепер мить тріумфу, оскільки прочитав на жирному блідому обличчі супротивника вираз страху.
За столом жваво обговорювали подію. Сусіди Бонда з обох боків схилилися до нього і навперейми стурбовано заговорили про спеку, нестачу кисню, тютюновий дим та ремствували на пізню годину.
Бонд увічливо відповідав на співчуття. Мимохідь обернувся на юрбу, яка стояла позаду. «Корсиканця» й слід пропав, а служник шукав того, хто загубив бамбукову тростину. На вигляд вона була непошкоджена, але кудись подівся гумовий оскіп. Бонд подав тому знак.
— Якщо віддасте її ось тому джентльменові, — показав на Фелікса Лейтера, — то він обов’язково передасть її хазяїну. Це його знайомий.
Служник уклонився.
Бонд похмуро подумав, що навіть поверхового огляду досить, аби Лейтер зрозумів причину, навіщо він виставив себе посміховиськом перед народом.
Знову повернувшись до столу, Джеймс постукав пальцем по зеленому сукну, даючи зрозуміти, що готовий продовжити гру.
— La partie continue[139], — гучно оголосив chef de partie. — Un banco de trente-deux millions.
Глядачі повитягували шиї. Ле Шифр із такою силою ляснув відкритою долонею по «сабо», що той аж задеренчав. Потім, немов замислившись, витягнув інгалятор з бензедрином і пирснув у носа.
— Брудна тварина, — прошепотіла місіс Дюпон, яка сиділа ліворуч від Бонда.
До Бонда повернулась чіткість думок. Він дивом уникнув смертельного нападу і ще не повністю оговтався від жаху та спітнів під пахвами. Але вдалий трюк з кріслом начисто стер усі спогади жахливої низки невдач, в яку недавно потрапив.
Він зробив із себе посміховисько. Гру зупинили принаймні на десять хвилин — нечувана затримка для респектабельного казино. Проте тепер у «сабо» на нього чекали карти. Вони не мають підвести. Бонд відчув, як загупало серце при думці, що зараз станеться.
Була друга година ночі. Крім щільного натовпу навкруги великого столу, гра тривала за трьома столами «залізки» та на стількох же рулеткових.
У тиші, що раптом повисла за їхнім столом, Бонд почув звіддалік голос круп’є:
— Neuf. Le rouge gagne, impair et manque[140].
Знамення? Але кому? Йому чи Ле Шифру?
Дві карти ковзнули до нього по зеленому сукну моря.
Як восьминіг, котрий зачаївся під каменем, Ле Шифр спостерігав за супротивником з іншого боку столу.
Бонд простягнув праву руку і повільно потягнув карти до себе. Чи звеселиться серце? Може, випала дев’ятка чи хоча б вісімка?
Він припідняв кінчики карт, прикривши їх долонею. Жовна скорчило так, що занили щелепи, тіло напружилося, немов готове до захисту.
Дві дами, обидві червоної масті.
Вони хитрувато посміхалися до нього з-під долоні. Гірше не буває. Порожнє місце. Нуль. Бакара.
— Карту, — мовив Бонд, із усіх сил намагаючись не виказати голосом безнадійності. Він відчував, як очі Ле Шифра свердлять його мозок.
Банкомет повільно перевернув свої карти обличчям догори. Йому випало три очки — король та чорна трійка.
Бонд повільно випустив хмаринку сизого диму. Шанс залишався. Тепер насправді настав момент істини. Ле Шифр ляснув по «сабо», витягнув карту — карту долі для Бонда — і повільно відкрив її. Дев’ятка, чарівна дев’ятка чирв — карта, що у циганському ворожінні означає «шепіт любові, шепіт ненависті», карта, котра віщувала Бонду беззаперечну перемогу.
Круп’є обережно підсунув карту вперед. Ле Шифру вона нічого не казала. У Бонда могло бути одне очко, і в такому разі він отримував десять, тобто нічого, чи бакара, як це звалось. А могло бути два, три, чотири чи навіть п’ять очок. Тоді з цією дев’яткою він одержував максимум чотири.
Ситуація, коли у гравця на руках три очки і він отримує дев’ятку — одна з найбільш спірних у бакара. Шанси майже рівні за будь-якого рішення — брати чи не брати додаткову карту. Бонд віддав банкомету можливість вирішувати цю дилему самому. Оскільки з його дев’ятьма очками банкомет міг тільки зрівнятися з ним, якщо витягне шість, у миролюбнішій ситуації він, найімовірніше, вже розкрив би свої карти.
