— О, не роби таке обличчя, — вона нахилилась і накрила його долоню своєю. — Мене просто потягнуло на сентиментальність. І ще відчуваю, що мій острів майже впритул наблизився до твого... — Веспер ковтнула ще шампанського.
Бонд полегшено розсміявся.
— Тоді пропоную об’єднатися й утворити півострів. Просто зараз, тільки-но покінчимо зі суницею.
— Та ні, — відповіла вона кокетливо. — Я хочу кави.
— І бренді, — парирував Бонд.
Набігла хмаринка. Вдруге за вечір. Ця також залишила маленький знак запитання, що повиснув у повітрі. Та він швидко розтанув від теплої та приязної атмосфери, що оточила обох.
Коли кава була випита, а Бонд потягував бренді, Веспер узяла сумочку і підійшла до нього ззаду.
— Я втомилася, — мовила, опустивши руку йому на плече.
Бонд поклав на її долоню свою, і на мить вони завмерли. Потім дівчина схилилася, легко торкнулася губами волосся Джеймса і пішла. За хвилину в її кімнаті спалахнуло світло.
Бонд палив, очікуючи, коли воно згасне. Тоді рушив слідом, затримавшись, щоб побажати доброї ночі хазяїну та його дружині й подякувати за чудовий обід. Вони обмінялися чемностями, і Джеймс піднявся нагору.
Було тільки половина на десяту, коли він увійшов до номера Веспер через ванну кімнату і зачинив за собою двері.
Місячне сяйво, що пробивалося крізь напівзачинені віконниці, пестило білість її тіла, розпластаного на широкому ліжку.
Бонд прокинувся у своїй кімнаті на світанку і деякий час лежав, перегортаючи солодкі спомини.
Потім тихенько зісковзнув з ліжка, натягнув піжамну куртку, прокрався повз двері номера Веспер і вийшов на пляж.
Море на світанку було гладеньким та спокійним. Маленькі рожеві хвилі ліниво лизали берег. Було прохолодно, але він скинув куртку і, оголений, пройшов краєчком прибою до місця, де купався учора. Там повільно увійшов в море та рушив уперед, поки вода не дійшла до підборіддя. Потім відштовхнувся від дна і, заплющивши очі й затиснувши рукою носа, пірнув, відчуваючи, як холодна вода огортає тіло та волосся.
Дзеркало затоки виглядало ідеально гладким, лише де-не-де вистрибувала риба. Під водою Бонд уявив собі ідилічну картинку, на якій Веспер виходить із соснового гаю, а він лякає її, несподівано виринаючи з-під води.
Але коли за хвилину виринув з води, піднявши фонтан бризок, то був розчарований, бо навкруги не було ні душі. Він трохи поплавав, потім ліг на воду, а коли сонце піднялося вище, вибрався на берег і розтягнувся на спині, насолоджуючись споїм тілом, котре, як він дізнався минулої ночі, не втратило своїх можливостей.
Як і день тому, Джеймс вдивлявся у чисте безхмарне небо в пошуках відповіді.
Через деякий час підвівся і повільно пішов пляжем до місця, де залишив куртку.
Він вирішив сьогодні ж просити Веспер вийти за нього заміж. Був упевнений у своєму рішенні. Треба лише вибрати слушний момент.
Неквапливо пройшовши терасою і ступивши в сутінок вітальні, віконниці котрої були усе ще зачинені, Бонд здивувався, побачивши, як Веспер відходить від скляної телефонної кабінки біля вхідних дверей і тихесенько підіймається сходами.
— Веспер! — гукнув дівчину, вирішивши, що вона, мабуть, отримала якесь термінове повідомлення, що стосується їх обох.
Різко повернувшись, Веспер налякано піднесла руку до рота. Широко розкритими очима вона дивилася трохи довше, ніж того потребувала ситуація.
— Що сталося, люба? — спитав Бонд дбайливо, трохи побоюючись, щоб дещо несподіване не зруйнувало його плани.
— Ох, — видихнула вона, — як ти мене налякав! Я просто
— Водичка чудова, — відповів Бонд, не бажаючи, щоб Веспер нервувалася, хоча й відчував прикрість через її дитячий потяг до таємниць, який вона не вміла приховувати. — Тобі сподобається. А потім поснідаємо на терасі. Я голодний, як вовк. Вибач, що налякав тебе. Просто не очікував побачити...
Він обійняв дівчину, але вона вивільнилась і побігла сходами догори.
— Я також не очікувала побачити тебе, — кинула, намагаючись надати нікчемності інциденту. — Ти з’явився, мов привид, наче потопельник. Увесь мокрий, волосся прилипло до лоба... — вона розсміялась, але, почувши, що сміх звучить неприродно, закашлялася. — Тільки б не застудився...
Вона продовжувала зводити свій замок із брехні, допоки Бонду закортіло дати їй ляпаса, наказати розслабитись і розказати правду. Натомість він підбадьорливо ляснув дівчину по дупці перед дверима її кімнати, наказав не баритись, а сходити викупатися.
І зайшов у номер.
