За нормальних умов «Жовта стрічка» становила б собою першокласну інвестицію, і можливо, що Ле Шифр керувався насамперед бажанням збільшити кількість профспілкових коштів, а не особистою користю від запущених в обіг грошей своїх хазяїв. Однак, очевидно, він міг би віднайти менш пікантне капіталовкладення, ніж проституція, якби не спокуса побічного продукту — отримати доступ до необмеженої кількості жінок.
Проте доля розпорядилася інакше.
Три місяці по тому, 13 квітня у Франції набув чинності закон № 46685 під назвою «Loi Tendent à la Fermeture des Maisons de Tolérence et au Renforcement de la Lutte contre le Proxénitisme»[46].
(Коли M. прочитав це речення, він хмикнув і натиснув клавішу інтеркому.
— Начальник відділу «С»?
— Так, сер.
— Що, чорт забирай, означає останнє слово? — він по складах проказав «Proxénitisme».
— Сутенерство, сер.
— Це вам не мовна школа Берліца[47] Якщо бажаєте вразити знанням іноземної тарабарщини, потурбуйтеся надати шпаргалку. А краще — просто пишіть англійською.
— Прошу пробачення, сер.
М. відпустив клавішу і повернувся до читання докладної.)
Цей закон, відомий у народі як «закон Марти Рішар», закривав усі будинки сумнівної репутації, а також забороняв продаж порнографічних книг то фільмів, буквально нараз вибив грунт з-під ніг Ле Шифра і наразив того на проблему серйозного дефіциту фінансів у профспілці. Він відчайдушно спробував переобладнати борделі у «maisons de passe»[48], де напівлегально-напівтаємно відбувалися зустрічі, а також залишив кілька підпільних кінотеатрів, але такі зміни не покрили його накладні витрати, а будь-які зусилля продати бізнес, навіть за безцінь, із тріском провалилися. Тим часом, police des moeurs[49] вийшла на його слід, і за короткий час близько двадцяти закладів Ле Шифра було закрито.
Звісно, поліцію він зацікавив насамперед, як власних великої мережі борделів, і лише коли ми виказали зацікавленість у його фінансових справах, Друге бюро нарешті поділилося власним досьє на нього, зібраним разом з колегами із поліцейського департаменту.
Ми з нашими французькими колегами оцінили важливість ситуації і впродовж наступних кількох місяців поліція влаштувала справжнє полювання на пацюків серед закладів «Жовтої стрічки», в результаті якого нині від первісних капіталовкладень Ле Шифра не залишилось і сантима. Будь-яка рутинна перевірка виявить нестачу приблизно п’ятдесяти мільйонів франків у профспілці, де він є і скарбником, і фінансовим директором.
