– Ти не схибнулася, – мовив він. – Ти просто незвичайна дівчинка. Доля призначила тобі особливе завдання.
– Але мені бракує її, – повторила Кіра.
– Я теж довго тужив за нею, – зізнався старий фінансист. – Та згодом зрозумів, що її допомога тепер потрібніша комусь іншому. Вона пішла, однак часточка її душі залишилася жити в мені...
Кіра відчувала, що пан Ґольдштерн має рацію. Вона здобула щось таке, чого вже ніхто не зуміє від неї забрати...
На прощання він сказав:
– Ніколи не забувай: ти ніколи не залишишся самотньою, якщо докладатимеш зусиль стати такою, якою тобі під силу стати.
Після розмови Кіра поволі подалася додому. Треба й цю пригоду записати. Вона матиме чимало роботи... Та все ж їй дуже бракувало мудрої старенької... І вона почувалася самотньо.
– Агов, я ж тут! – почувся раптом знайомий голос.
Кіра злякано озирнулася. Нікого поблизу не було... Тільки Мані дріботів поряд. Трохи отямившись від несподіванки, Кіра збагнула – це Мані заговорив до неї. Вона радісно обняла білого лабрадора, а той ніжно лизнув її в обличчя.
– Я гадала, ти вже ніколи не розмовлятимеш зі мною! – вигукнула Кіра.
– Ніколи не кажи “ніколи”, – знову почула вона голос. І від тієї миті вже анітрохи не сумнівалася: вона справді ніколи не залишиться самотньою. Завжди поряд будуть друзі, які розуміють її й готові прийти на допомогу.
І ще Кіра подумала: “Я б дуже хотіла, щоб багато дітей зазнали того ж, що і я...”
СІМ ПРАВИЛ ЖИТТЯ:
1. ПРИВІТНІСТЬ
2. БРАТИ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
3. ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ
4. ДОПОМАГАТИ Й ДАВАТИ
5. ВДЯЧНІСТЬ
6. НАВЧАННЯ
7. НАДІЙНІСТЬ
ПРИВІТНІСТЬ
·
·
·
БРАТИ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
·
·
·
ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ
·
·
·
ДОПОМАГАТИ Й ДАВАТИ
·
·
·
ВДЯЧНІСТЬ
·
·
·
НАВЧАННЯ
·
·
·
НАДІЙНІСТЬ
·
·