Дійшла висновку, що дівчину схопили, коли та спала. Єремія застелив ліжко й забрав її рюкзак та одяг, а також мобільний. Хотів, щоб це мало вигляд, немовби вона просто вийшла. Однак цьому висновку суперечили зачинені двері. Викрадач мав досить багато часу, щоб усунути сліди своєї присутності. Але як він увійшов і вийшов, адже двері були зачинені зсередини?
Сандра знімала далі, закарбовуючи на кадрах плюшевого ведмедика між подушок, тумбу зі світлиною батьків, стіл, на якому лежав незакінчений проект моста, і книжки з архітектури на стелажі. У цьому приміщенні панувала незвичайна симетрія.
«Певно, вона типова архітекторка, — подумала жінка. — Гадаю, їй було що приховувати, адже саме через це чудовисько її й пізнало. Скажи, що десь ти зберігаєш слід, який мене до нього доведе. Допоможи знайти підтвердження, що я маю рацію, і я присягаюся, що переверну світ догори дриґом, аби тебе відшукати».
Сандра хотіла, щоб Лара дала якийсь знак, і водночас надалі голосно розповідала про все, що побачила. Не зауважила нічого особливого, крім надзвичайного ладу. Переглянула останні зняті фото, маючи надію, що в око впаде якась дрібниця.
Під столом стояв кошик для сміття, повний використаних гігієнічних хусточок. Через увагу, яку Лара приділяла квартирі, Сандра вирішила, що та педантка. Вона навіть подумала: «Схиблена». Її сестра була така сама. Дещо могло довести її до сказу — наприклад, малюнок цигарки на запальничці в її автомобілі мав завжди бути горизонтальним, а дрібнички мали бути розкладені від найнижчого до найвищого. Вона дбала про дрібниці так, немовби йшлося про долю людства. Лара була така сама. Симетрія, спостережена Сандрою, не була випадкова, тож те, що дівчина не викинула сміття, здалося їй дивним. Вона відклала мобільний і нахилилася, щоб перевірити вміст кошика. Поміж використаних хусточок і нотаток знайшла зіжмаканий у кульку папірець. Розгорнула його. Це був чек з аптеки.
— П’ятнадцять євро дев’яносто центів, — побачила вона. Але там не було назви позиції.
Дата вказувала, що чек видали за кілька тижнів до зникнення Лари.
На хвилину Сандра припинила фотографувати. Стала перевіряти шухляди й шукати ліки, які купила Лара. Не знайшла ніяких. Із чеком у руці зійшла вниз і попрямувала до ванної.
Ванна була невелика, з нішею для щітки й засобів для прибирання. Сандра відчинила шафку за дзеркалом і побачила, що ліки стоять окремо, а косметика — окремо. Узялася викладати їх у вмивальник. Не знайшла нічого, що могло б коштувати п’ятнадцять євро дев’яносто центів.
Вона знала, що це важлива інформація. Коли закінчила переглядати вміст шафки, сперлася обома руками на край умивальника й стояла так протягом кількох хвилин, щоб заспокоїтися.
Глибоко вдихнула повітря, але мерщій видихнула, бо запах вогкості тут був сильніший, ніж в інших приміщеннях. Хоча унітаз і здавався чистим, Сандра спустила воду й хотіла повернутися нагору, аж тут зауважила календар, що висів на дверях.
— Лише жінка знає, чому інша жінка вішає календар у ванній, — промовила вона.
Зняла його з гачка й стала переглядати, від останнього місяця до більш ранніх. На всіх сторінках червоним колом були відмічені кілька днів підряд. Кола повторювалися щомісяця більш-менш регулярно. Але останнього місяця Лара нічого не відзначила.
— Он воно що! — вигукнула Сандра.
Умить жінка здогадалася про все. І вже не мала потреби в підтвердженні. Лара викинула в кошик чек з аптеки, але не знайшла в собі сили винести сміття. Бо крім хусточок і чека там було щось іще. Те, що мало особливе значення для студентки і чого їй важко було позбутися.
Позитивний тест на вагітність.
Але Єремія його забрав. Невже разом зі стрічкою для волосся, кораловим браслетом, рожевим шарфом і роликовим ковзаном тест мав стати черговим фетишем цієї потвори?
Сандра ходила вітальнею з мобільним у руці. Хотіла розказати про своє відкриття комісарові Камуссо, адже інформація, що Лара вагітна, могла пожвавити слідство. Але жінка стрималася, питаючи себе, чи не прогаяла чогось іще.
Відповідь була одна: двері зачинили зсередини. І саме це не давало змоги прийняти гіпотезу, що хтось викрав Лару з її квартири. Якби Сандрі вдалося виявити, що студентка зникла не з власної волі, можна було визнати її п’ятою жертвою Єремії Сміта.
«Чого я не помічаю?» — подумала жінка.
Третє, що вона засвоїла: кожен будинок має свій запах.
Чим пахне ця квартира? Вогкістю — це вразило одразу. Однак Сандра збагнула, що здебільшого відчувала її у ванній.
Може, десь збирається вода? Але жінка не зауважила жодного витоку, натомість запах був інтенсивний. Повернулася до ванної, ввімкнула світло й роззирнулася. Перевірила зливи в душі та в умивальнику, спустила воду. Здавалося, усе працює як належить.
Нахилилася, бо запах линув знизу. Придивилася до кахлів і зауважила, що одна зі щілин трохи ширша, немовби туди щось вкладають, щоб піднімати. Оглядівшись, узяла з полиці ножиці. Вклала вістря у щілину. Їй вдалося підняти декілька кахлів, які утворювали щось на кшталт клапана. Відсунула їх убік і побачила лаз.
