Місячний камінь полностью

— Першу інформацію про пропажу Місячного каменя я одержав від інспектора Сігрева. Я переконався в його цілковитій нездатності впоратися з цією справою. Єдине, що здалося мені в його словах гідним уваги, то це те, що міс Веріндер відмовилась відповідати на його запитання й розмовляла з ним надзвичайно брутально й презирливо. Це було дивно, але я приписав це якій-небудь безтактності інспектора, що, можливо, образив молоду дівчину. Запам'ятавши цю деталь, я сам, без сторонньої допомоги, зайнявся справою. Моє розслідування закінчилось, як вам відомо, відкриттям плями на дверях; із свідчень містера Френкліна Блека ясно, що між цією плямою і пропажею алмаза існує безпосередній зв'язок. Досі я підозрював, що Місячний камінь було викрадено і що злодієм виявився, напевно, хтось із слуг. Дуже добре. Що ж трапилось на даному етапі слідства? Міс Веріндер несподівано виходить зі своєї кімнати й говорить зі мною. Я помітив у поведінці цієї молодої панночки три підозрілі обставини: міс усе ще надзвичайно схвильована, хоч після пропажі алмаза минуло більше доби; вона поводиться зі мною так само грубо, як і з інспектором Сігревом; нарешті, вона страшенно гнівається на містера Френкліна Блека. Прекрасно. Ось, кажу я сам собі, молода панночка, що втратила коштовний камінь, панночка, як говорять мені мої очі й вуха, запальної вдачі. При даному стані речей і з такою вдачею що ж вона робить? Вона виявляє незрозумілу ворожість до містера Блека, до інспектора і до мене, — інакше кажучи, саме до тих людей, які різними способами намагаються допомогти їй відшукати зниклу річ. Довівши слідство до цієї точки, міледі, я тоді, і тільки тоді, звернувся до своєї досвідченості. Ось ця досвідченість і пояснює поведінку міс Веріндер, яка до цього здавалась незрозумілою; вона наводить мене на думку про тих, інших молодих панночок, яких я знав. Ця досвідченість підказує мені, що вона має борги, про які не наважується признатись і які треба будь-що сплатити. От я й запитую себе, чи не означає пропажа алмаза тільки те, що він піде на сплату цих боргів? Такий є висновок, який моя досвідченість виводить з простих фактів. А що може заперечити проти цього ваша досвідченість, міледі?

— Тільки те, що я вже вам сказала, — відповіла моя пані. — Обставини ввели вас в оману.

Щодо мене, то я не промовив ні слова. Хтозна-як, але в моїй дурній старечій голові промайнула думка про Робінзона Крузо. Як я хотів, щоб цієї ж хвилини сищик Кафф опинився на безлюдному острові — один як палець, без П'ятниці і без будь-якої надії на повернення звідти! (Nota bene. Я, звичайно, добрий християнин, якщо не ставити надто великих вимог до моїх християнських почуттів. Що ж до всіх інших, то вони, на превелику мою втіху, в цьому мало чим відрізняються від мене).

Тим часом сержант Кафф вів далі.

— Правильний мій висновок чи ні, міледі, я повинен був насамперед перевірити його. Я запропонував вашій милості оглянути всі гардероби в домі. Це був єдиний спосіб відшукати одяг, який, цілком імовірно, залишив пляму на дверях, і це був єдиний спосіб перевірити мій висновок. Що ж із цього вийшло? Ви, міледі, погодились на це; містер Блек і містер Еблуайт погодились теж. Одна тільки міс Веріндер стала на перешкоді слідству, категорично відмовившись. Ось це й переконало мене в тому, що моя точка зору правильна. Якщо ж ви і містер Беттередж все-таки не хочете погодитися зі мною, то ви, напевно, просто не помічаєте й не хочете зрозуміти того, що сталося на ваших очах буквально сьогодні. Адже я при вас сказав вашій доньці, що її від'їзд — за даного стану справ — стане на перешкоді до відшукання її алмаза. І ви самі бачили, як вона наказала кучерові їхати, незважаючи на мою заяву. Ви бачили на власні очі, як, замість подякувати за те, що містер Блек зробив більше за всіх, щоб дати мені ключ до цієї загадки, вона привселюдно образила містера Блека на порозі дому своєї матері. Що все це значить? Якщо міс Веріндер не причетна до приховування алмаза, — то що це значить?

Він поглянув на мене. Було жахливо чути, як він наводив доказ за доказом проти міс Речел, і усвідомлювати, що тобі, при всьому жагучому бажанні захистити її, нема чого заперечити йому. Я, дякувати богові, стою вище доказів здорового глузду. Це допомогло мені твердо удержатись на точці зору міледі, як на своїй власній. Це підбадьорило мене, і я не розгубився перед сищиком Каффом. Отже, скористайтесь, добрі друзі, моїм прикладом! Він врятує вас від багатьох неприємностей. Виховуйте в собі почуття вищості над доказами здорового глузду й побачите, як ви підріжете крильця всім розсудливим людям, якщо вони захочуть дошкулити вам, ніби вам же на користь.

Не дочекавшись відповіді ні від мене, ні від моєї пані, сержант Кафф продовжував (о, як мене дратувало, що його зовсім не збентежило наше мовчання!):