— Ось вам факти, міледі, що говорять проти однієї міс Веріндер. А тепер давайте розглянемо факти, що говорять проти міс Веріндер і покійної Розанни Спірман разом. Повернімось на хвилину, з вашого дозволу, до відмови дозволити оглянути її гардероб. Після цієї відмови я вже прийшов до свого висновку, але мені треба було вияснити два питання. По-перше, як надалі продовжувати слідство? По-друге, чи є в міс Веріндер у домі спільниця серед служниць? Уважно обміркувавши це, я вирішив вести слідство, — як ми називаємо в нашій професії, — досить неправильно. І ось чому: адже я мав справу з сімейним скандалом, який не повинен вийти за межі сім'ї. Чим менше розголосу, чим менше допомоги від сторонніх, тим краще. Звичайний спосіб затримувати людей за підозрінням, допитувати їх на суді й тому подібне — тут зовсім не годиться, оскільки сама ваша, міледі, донька, як я гадаю, була призвідницею всієї справи. В даних умовах я відчув, що найбільш підхожою людиною, яка могла б допомогти в моєму слідстві, є містер Беттередж, з його характером і становищем у домі; крім того, він добре знає слуг і дорожить честю сім'ї. Я взяв би в помічники містера Блека, але тут завадила одна обставина. Він із самого початку підмітив, куди веде моє слідство, і, при його відданості міс Веріндер, порозумітися з ним було неможливо. Я докучаю вашій милості цими подробицями для того, щоб показати, що я не виніс цієї таємниці за межі сімейного кола. Я — єдина стороння людина, яка знає цю таємницю, і моя кар'єра сищика залежить від того, наскільки я вмію тримати язик за зубами.
Тут я відчув, що
— Дозвольте доповісти вам, міледі, — сказав я, — що я, в усякому разі, ніколи, наскільки мені відомо, не допомагав цьому огидному слідству з початку й до кінця, і прошу сержанта Каффа спростувати мої слова, якщо він зможе!
Розваживши таким чином душу, я відчув велике полегшення. Міледі виявила мені честь, по-дружньому поплескавши мене по плечу. Зі справедливим обуренням глянув я на сищика, бажаючи з'ясувати, що думає він про таке свідчення. Сищик присмирнів, наче ягня, і, здавалося, став ще більш прихильним до мене.
Міледі запропонувала йому продовжувати його пояснення.
— Я розумію, — сказала вона, — що ви чесно докладали всіх зусиль на користь того, що вважаєте моїми інтересами. Я готова вислухати, що ви скажете далі.
— Те, що я скажу далі, — відповів сержант Кафф, — стосується Розанни Спірман. Я впізнав цю молоду жінку — як ви, міледі, можливо, пам'ятаєте, — коли вона принесла сюди білизняну книгу. До того часу я сумнівався, чи довірила міс Веріндер кому-небудь свою таємницю. Але, побачивши Розанну, я змінив свою думку: в мене відразу ж виникла підозра, що вона знає про захований алмаз. Бідолаха померла жахливою смертю, і я не хочу, щоб ваша милість тепер, коли її нема на світі, могла подумати, що я був несправедливо жорстокий щодо неї. Якби це була звичайна крадіжка, я виправдав би Розанну, за браком доказів, нарівні з іншими слугами в домі. Досвід говорить нам, що коли з жінками, які побували у виправному будинку, а потім поступили на службу, — коли з цими жінками поводяться лагідно і справедливо, вони здебільшого щиро розкаюються і виявляються гідними тієї уваги, яку їм приділяють. Але це не була звичайна крадіжка. Це був, по-моєму, хитро задуманий обман за участю самої власниці алмаза. Маючи це на увазі, я, цілком природно, згадав насамперед про Розанну й подумав таке: чи задовольниться міс Веріндер — прошу пробачення, ваша милість, — нашим припущенням, що Місячний камінь просто пропав, чи вона піде далі й постарається переконати нас у тому, що Місячний камінь украли? В останньому випадку Розанна Спірман — з репутацією злодійки — була в неї під рукою як найбільш підхожа особа, щоб навести вас, міледі, і мене на хибний слід.
Чи можна було, запитував я себе, викласти справу проти міс Речел і Розанни з більш огидної точки зору, ніж ця? Виявляється,
— У мене була інша причина мати підозру до небіжчиці, — вів далі сищик, — причина, яка здавалась мені ще переконливішою. Хто міг якнайкраще допомогти міс Веріндер таємно одержати гроші за алмаз? Розанна Спірман. Жодна молода дівчина, будучи на місці міс Веріндер, не змогла б сама вести таку ризиковану справу. Вона повинна мати помічницю, а хто найбільше годився для цього, запитую я знову, як не Розанна Спірман? Ваша покійна служниця, міледі, прекрасно знала своє ремесло, коли була злодійкою. Я знаю, напевно, що вона мала стосунки з одним із тих небагатьох лондонських лихварів, які охоче дадуть велику суму за таку чудову річ, як Місячний камінь, не ставлячи делікатних запитань і не наполягаючи на незручних умовах. Запам'ятайте це, міледі; а тепер дозвольте розповісти, як мої підозріння підтвердилися вчинками Розанни і які ясні висновки можна з них вивести.
