З огляду на зізнання Нкубе та свідчення свідків, Технофеміда засудила його до п’ятнадцяти
років позбавлення волі за зґвалтування та вбивство Наталії Підгребеннюк з особливою
жорстокістю.
Через кілька днів, 15 липня 2055 року, після похорону та поминок, Клавдія Пєхота відвідала
Титуса Доманського на його квартирі. З їхнього листування випливало, що там вони займалися
сексом. Через п'ять днів ситуація повторилася. Саме тоді Пєхота виявила, що її новий коханець
приховав ключові для всієї справи докази. А саме, вона знайшла дивні записи, зроблені алфавітом, схожім на російський, які Кевін Нкубе зробив у "Дружній Краковії". Відразу після смерті Наталії
Підгребеннюк, Доманський забрав записи з камери Нкубе, відсканував їх і відніс своєму другові Якубу
Селіцькому. Цей ексцентричний ентузіаст археології, таємних товариств і член сайєнтологічної
секти, а також приватний успішний дантист із Кракова визнав написи коптськими. Він негайно
надіслав їх із проханням про переклад своєму знайомому сайєнтологу, єдиному живому коптологу в
Пан'Європі та професору сходознавства в Кембриджі,який зараз знаходиться на пенсії. Той одразу
ж зробив переклад. Ці послання були: "Слава тобі, володарю безпташиної безодні". А так виглядали
ті коптські написи, зроблені – додамо – людиною, яка навіть не підозрювала про існування мови,
якою він писав.
Якби Доманський надав ці тексти аудиторам перед судом і вони включили їх до матеріалів,
наданих згодом Технофеміді, остання негайно розцінила б їх як докази якогось релігійного відхилення
і, згідно з вищезгаданим актом, засудила Нкубе до покарання у вигляді імплантації чіпів лагідності.
Доманський, декларований її супротивник, приховавши написи, врятував убивцю перед модифікацією свідомості.
І тоді між Пєхотою та Доманським розігралося пекло. Дівчина вимагала оприлюднити
документи, але її коханець категорично відмовився. Коли вона шантажувала його, звинувачуючи у
звабленні та зґвалтуванні, Доманський погрожував опублікувати відео їх статевого акту.
Поведінка Клавдії на відео чітко демонструвала характер статевого акту за взаємною згодою і не
підпадала під визначення зґвалтування. Ще більш пікантною цю сцену робить те, що камери, які
зафіксували вчинок, були заховані в очах на одному з її численних портретів матері Доманського.
На цій сварці їхній роман закінчився. Клавдія Пєхота завершила ресоціалізацію та почала
працювати в "Дружній Краковії", де ще працював Титус Доманський. Колишні емоції вляглися, їх
