— Ти, мабуть, дуже розгнівана, — промовив Ной, тактовно уникаючи згадки про тремтіння в її голосі, яке Меґі жартома називала «мамина вимова після вина». — Дозволь, я сам усе виясню?

Лів не сперечалася.

Ной вийшов із седана і потиснув руку Ченґу. Вони обмінялися кількома словами. Ной поплескав його по плечу, і Лів помітила, як швидко дратівливість Ченґа змінилася улесливістю.

Лів поступово тверезіла, але в голові ще шуміло. Вона опустила сонцезахисний козирок і поглянула на власне відображення у дзеркальці. Легенько пощипала себе за щоки.

Ной повернувся до машини.

— Вони обшукали територію навколо, — сказав він. — На їхню думку, він міг утекти після вечері, адже тоді доглядальниця бачила його востаннє.

Лів похитала головою.

— Ченґ каже, що він уже кілька разів утікав на цвинтар, на могилу дружини. Він і зараз послав туди когось, щоб перевірити, але там його немає. Не знаєш, куди він міг податися?

Лів швидко прокрутила подумки перелік важливих для батька місць: цвинтар, домівка, можливо підприємство, де він працював.

— Здається, коли йому принесли вечерю, твій тато говорив про твою маму. Сказав, що кілька останніх днів вона була з ним.

У Лів защеміло в грудях: вона збагнула, що батько прийняв її за маму. Адже всі казали, що вони з Лів дуже схожі.

— Чарлі сказав, що твій тато повідомив доглядальниці, мовляв, сьогодні вночі у них призначено побачення, — продовжував Ной, — і їм треба бути дуже обережними, адже її батько його терпіти не може. Ти не знаєш, де твої батьки зустрічалися зазвичай у юності?

Лів сумно усміхнулася йому:

— Знаю.

<p>Розділ 40</p>

Через десять хвилин вони під’їхали до занедбаного майданчика. Доволі гнітюча картина: порожня зацементована ділянка, старомодний відкритий кінотеатр для перегляду з автомобілів, розмальована графіті стіна екрана, поржавілі стовпи для динаміків, схилені до землі. Усе навколо, окрім освітленої фарами Ноєвого «мерседеса» маленької ділянки, ховалося у пітьмі.

Ной заїхав на одне з місць для паркування. Воно справляло моторошне, апокаліптичне враження.

— Був час, коли ми теж тут повеселилися, правда? — сказав Ной, порушуючи мовчання.

Лів не відповіла, але мимоволі зашарілася. У них був секс на задньому сидінні батькової машини на цьому самому місці. Якраз посеред сеансу. Але згодом кінотеатр припинив працювати. Навряд чи між цими двома подіями існував зв’язок.

Лів оглядалася довкола у пошуках батька.

— Можеш від’їхати трішки назад? — Вона розвернулася, дивлячись у заднє вікно. — Татко розповідав, що вони з мамою завжди паркувалися біля торгової ятки, щоб її батько їх не помітив.

Ной повільно розвернув машину.

— А чому твій дід так ненавидів Чарлі?

Лів дивилася у вікно. Усе навколо заросло бур’янами, що пробивалися крізь тріщини в асфальті.

— Татко казав, що її батько справедливо вважав, ніби він був занадто простакуватим для неї, — усміхнулася вона.

І тут помітила вдалині якийсь рух.

— Отам, — вказала вона рукою на напіврозвалену торгову ятку.

Ной зупинився, Лів вискочила з машини. Її батько піді­йшов, прикриваючи очі долонею, щоб захистити їх від яскравого світла фар.

— Татку! — обняла його міцно Лів.

Потім відхилилася, поглянула на нього, щоб переконатися, що з ним усе добре. Старий чоловік крутив головою, блимав, ніби не розумів, що відбувається. Довго мовчки дивився на неї.

— Ми хвилювалися за тебе.

Підійшов Ной.

Обличчя батька засвітилося радістю, в очах промайнула іскра свідомості.

— Едді Гаскелл! — вигукнув він і додав жартівливо: — Що ти робиш тут серед ночі та ще й із моєю донькою?

— Вибач, Чарлі. Їдьмо вже додому! — Ной рушив до автівки і відчинив задні дверцята.

Старий повільно почимчикував за ним:

— Добре. Але щоб цього більше не було! Вона занадто гарна для тебе.

Ной спершу відвіз батька Лів до інтернату, а потім і її саму — до Сінді.

Перед тим як вийти з машини, Лів поглянула на нього:

— Дякую ще раз.

— Дарма.

— Насправді для мене твоя допомога дуже важлива. Особ­ливо після того, що я сказала тобі востаннє у Небрасці.

— Я заслужив, — він помовчав, — у мене тоді були важкі часи. Мені тут подумалося: Томмі дуже схожий на Кайла, коли той був малим.

— Так. Вони — гарні хлопчики.

Лів згадала ту суміш люті й страху, коли він попросив її зробити тест. Вона тоді повернулася до Адейра, щоб владнати чергові проблеми, пов’язані з батьком. Якраз вийшов фільм, і місто вирувало від пліток. Губернатор відмовився підтримати прохання Дені про помилування, а Ной закомандував робити триклятий тест на батьківство.

А тому вона зробила тест, сказавши, що відіслала зразки волосся Евана й Томмі до лабораторії з анонімної перевірки батьківства, яку знайшла в інтернеті. Почувалася справжньою дурепою, як оті, що беруть участь у скандальних телешоу, де подружні пари дізнаються про результати тестів на батьківство у прямому ефірі. Коли результати тесту прийшли і підтвердилося, що батько Томмі — Еван, вона відіслала їх електронною поштою Ною. Він наказав скористатися секретною адресою, бо не хотів залишати публічних доказів. І тут не забув про свою роль політика.

Ной невідривно дивився на неї, ніби збирався поцілувати.

Перейти на страницу:

Похожие книги