Якщо раніше ви пережили втрату й намагалися не відчувати її, а отже, не опрацювали її як слід, можна сказати, що ви носите за собою непрожите горе. В такому разі страх чергової втрати посилиться.
Мене як психотерапевта дивує, що так багато людей мають багаж великого або малого непрожитого горя. Це може бути підліткове кохання або дитяча втрата: наприклад, улюблений дідусь або інша людина померла, коли вони були ще дуже малими й не розуміли, що означає «більше ніколи». У багатьох випадках ці люди не отримали жодної допомоги, бо ще кілька десятиліть тому дітей «захищали» від інформації про смерть, не розмовляючи з ними на цю тему і зазвичай не беручи їх на похорон.
Чимало людей «забувають» про важливу людину, яка раптом зникла. Ця втрата викликає в них такий сильний смуток і розгубленість, що їм легше про це не згадувати. Але якщо ви живете з непрожитим горем, то особливо боятиметеся нових нещасть. Ми знаємо на інтуїтивному рівні, що нові нещастя пробуджують старі та можуть знищити самозахист, який ми побудували, коли забули про свій біль і про дорогу нам людину.
Непрожите горе часто виявляється у психотерапії, і завдяки спогадам про близьку людину, включенню її ресурсів та приємних почуттів, пов’язаних з нею, у нашу особистість можна відчути значне полегшення. Але багато людей не усвідомлюють цього горя впродовж усього життя і формують низку недоречних стратегій, щоб приховати смуток.
Один зі способів уникнути нового та давнього смутку — не допускати глибокої прив’язаності. У деяких людей немає любовних стосунків — лише те, що можна назвати обміном. Ми обмінюємося послугами. Ти вислуховуєш мої скарги, а я — твої. Ми відвертаємо увагу й розважаємо одне одного. В обміні немає нічого поганого, але ви дещо втрачаєте, якщо всі ваші відносини є такими. Водночас ви рідко відчуваєте біль. Відносини обміну досить легко замінити. Набагато важче знайти заміну, якщо ви настільки заглибились у взаємини, що ця людина стала для вас унікальною і ваше щастя певною мірою пов’язане з нею або навіть залежить від неї.
Нерідко шлюб є по суті відносинами обміну. Пара задовольняє повністю або частково потреби одне одного і зменшує свої витрати завдяки тому, що вони вдвох. Але вони не вміють (або розучилися) робити так, щоб у партнера загорілися очі й у душі цвіли сади.
Якщо ви уникаєте любовних стосунків, то захищаєте себе від великої втрати.
Багато людей навіть не усвідомлюють, що в них є внутрішній конфлікт. Вони переконані, що справді хочуть мати любовні взаємини, — і дивуються, чому їм постійно щось заважає. Але на підсвідомому рівні ними керує зовсім інший інтерес: бажання захиститися від болю. Тому вони сформували різні стратегії, щоб відносини не набували великого значення і в той день, коли вони закінчаться, ця втрата не була надто болісною чи надто гнітючою.
Або ж для них надто болісними є втрачені можливості, і тому вони не наважуються зробити вибір.
Річ не в тім, що деякі люди в цій сфері сміливі, а інші — боягузи. Зазвичай людям бракує хоробрості, бо в дитинстві вони пережили великий біль і не отримали допомоги. Внаслідок цього вони дуже чутливі до втрати любові.
Одна клієнтка розповіла: «Раніше я не бажала мати нічого спільного з правилами життя. Я хотіла мати і любов, і надійність. Тепер я розумію, що в мене є вибір: прожити все життя у пошуках надійності, заплативши за це надмірну ціну, або призвичаїтися плавати в життєвій ріці. Попри сильний страх і тремтіння, я намагаюся робити друге».
Деякі люди уникають любовних стосунків за допомогою стратегій самозахисту, які я опишу в наступному розділі.
У цьому розділі я опишу різні патерни та стратегії, властиві людям, які стикаються з проблемами в особистому житті.
Згідно з давнім прислів’ям, ліпше синиця в жмені, ніж журавель у небі. Один зі способів уникнути близькості — зосереджувати свою увагу винятково на журавлі в небі.
Прикладом цього є Софія, яка часто мріяла про стосунки з чоловіками, що були для неї недосяжними. Наприклад, з тими, хто вже перебуває у стосунках. Або з тими, хто настільки красивий, розумний чи заможний, що шансів привернути його увагу дуже мало.
Ще одним прикладом є Іда. Вона постійно закохувалася в чоловіків, які не відповідали їй взаємністю. Певний час вона думала, що нікому не потрібна, але насправді підсвідомо відчувала рівень зацікавленості з боку чоловіків. Якщо він був невисоким, її зацікавленість посилювалася і жінка починала про них фантазувати. Іда відчувала приплив позитивних почуттів і уявляла, як кохатиме цього чоловіка. Насправді ж одного разу її так сильно скривдили, що вона не наважувалася кохати або бути залежною від інших людей. Доки жадана людина була недосяжною, вона могла спокійно про неї фантазувати.