Просто у меня такое ощущение, как будто я каждый день, а особенно каждую ночь, строю прекрасные замки, в них живут люди, им уютно, роскошно и они счастливы иметь такие дома, иногда, между прочим, они интересуются: кто архитектор, кто дизайнер, кто это построил?
Я каждое утро еду на работу, и меня никто не узнает.
***
Упевнена, в мене добре вийде зіграти тебе. Жодних проблем. Я дуже добре уявляю тебе. Дівчина із швидкісним поглядом, що дивиться лише з однією метою: пересвідчитися, що світ такий, який він є. Швидко і завжди вона заглиблюється усередину самої себе. Повільно виходить назовні, довіряє одиницям із свого та не свого життя.
Какой ты видишь меня? Может быть, ты мне подскажешь, кто я? Какова природа моих снов?
Где прячется моя сила?
***
Я не чула про цю країну практично нічого. Мабуть, я замало дивлюся телевізор, в мене зовсім немає на це часу. В мене взагалі віднедавна катастрофічно бракує часу. Але одного вечора я-таки увімкнула телевізор. Пам'ятаю, це були світові новини. У цій країні була якась невелика революція, чи що. Дуже багато було людей на їх центральній площі. Вони були переважно у жовтогарячому, чомусь саме так. Багато хто чомусь був у синьому. Пам'ятаю, я подумала, що багато з цих людей були напрочуд щирі, принаймні така енергетика була у повітрі.
І один хлопець на сцені, здається, він якийсь їхній відомий співак, він сказав: «Україна — це країна мрій».
Я подумала тоді, як гарно, що оператори упіймали саме цей життєвий кадр. Адже це взагалі-то не найголовніше, найголовніше — то ідея, задля якої всі вони вийшли на площу взимку. Потім я подумала, що таки, мабуть, то і є їхня ідея. Вона трохи підліткова, але заради неї можна вийти і стояти кілька днів на площі взимку, а чи є щось подібне в моєму житті?
Серед безлічі думок, мрій і бажань мені захотілося вхопитися саме за це: поїхати до країни мрій задля здійснення мрії однієї людини.
Що таке наше життя? Що ми робимо серед цієї безлічі своїх та чужих снів?
***
В конце концов однажды я оставлю этот мир. Просто мое время закончится. И кто одобрит то, чего я не могла себе позволить, потому что боялась-Бог-знает-чего? Бог точно этого не одобрит. Мои ангелы точно меня не похвалят. А самый дерзкий из них скажет: ты БЫЛА В ЭТОМ МИРЕ И НЕ УВИДЕЛАСЬ С НЕЙ? Он скажет: почему, детка? Почему ты не сделала этого, ты думала мы дадим тебе то, что тебе просто не хватило духу взять на этой прекрасной планете? Ты, наверное, думаешь, что мы такие идиоты, как о нас пишут ваши слащавые авторы, авторы, так и не сумевшие написать хотя бы свою жизнь?! Нет, детка это двойка, однозначно двойка.
Я не знаю, почему мне подчас не удаются элементарные вещи. Как будто не хватает сил на самое очевидное.
Как будто это очевидное не совсем однозначно. Как будто это настолько очевидно, что никому не нужно. Как будто я не знаю, где страх, а где реальность. Господи, помоги мне понять, где реальность, а где страх. Помоги мне найти свое место в этом мире.
***
Я довго дивилася на її численні помилки, отже, я дійшла певного висновку. Зіграти її буде зовсім неважко. Декілька простих реакцій — ось її відповідь на прояви цього світу. До того ж — любов до поезії, до того ж — бажання стати бозна-ким, мабуть агентом ФБР, це лише два вирази обличчя, ви розумієте. Я довго розмірковувала над її життям, але так і не помітила особливого різноманіття, певна річ, так жити сумно, мабуть, дуже важко жити так, як це робить вона, я не хочу ображати її, ані думкою, ані словом, вона любить поезію, вона мріяла стати агентом ФБР — це лише два відповідних вирази обличчя, зазвичай я маю справу з одним.
***
Помоги мне понять, где то, что я должна сделать, а где страх, который я должна преодолеть.
Неужели Ты создал меня просто так?
Помоги мне встать на свои ноги. Помоги мне уметь защитить мою Любовь.
Помоги мне поверить.
***
Це буде фільм про дівчину, яка вміє мріяти. Він сказав, що це буде цікава ідея, ще він сказав, що хоче бути різним. Він зробить фільм, якого від нього не чекають. Підкажи мені, мила, що тобі відомо про людські мрії. Ну, поміркувала я собі. Мрії бувають різні. Знаєш, я тобі дам почитати одного листа, його було надруковано у багатьох журналах. На мій погляд, то і є справжня мрія. Це не просто якесь пересічне бажання. Погодься.
Мій режисер сказав так. Добре, сказав він, я почитаю і подумаю.
Здається, я гратиму тебе, дитино. Зустрічай мене на екранах кінотеатрів та телевізорів усього світу.
Зустрічай мене там, де ти в цьому світі зустріла мене уперше.
***
Бывает, кажется такое: вот, ты добьешься успеха, купишь новые туфли, с тобой будут здороваться на улицах, все будет по-другому. И ты раскроешься, и ты станешь другим.
Сложно принять, но, похоже, ничего не получится, друзья.
Сначала надо купить туфли.
Или хотя бы сходить в парикмахерскую.
Хороший крем для лица. Ухоженные руки. Не обремененный проблемами взгляд. Это как первоначальные вложения в себя. Стартовый капитал. Придется взять кредит у будущего.
