Нічка ти­ха, зорі світять,А мо­роз кре­пить;Циган си­на до міся­цяЛицем ста­но­вить.«Отак, си­ну мій Ро­ма­не!Отак, дур­ню, стійТа з па­зу­хи вий­ми ру­ки,До міся­ця грій!..»Стоїть бідне ци­га­нят­ко,Холод ка­ме­нить,А ста­рий пішов до ха­тиЛюдей ту­ма­нить.Витуманив ку­сок са­ла,Хліба бо­ху­нець,Вийшов з ха­ти та до си­на -Син як камінець.«Ой міся­цю! - ци­ган ка­же.Жаль твої кра­си!Ти лиш світиш, а не грієш,Дармо хліб їси».<p><strong>ЦИГАН НА ТОЛОЦІ</strong></p>Вийшов ци­ган на то­ло­ку,Косить, бідний, ко­сить -А гос­по­дар обіда­тиЦигана не про­сить,А дав чар­ки по­ню­ха­ти,Хліба за­ку­си­тиТа й знов та­ки зас­тав­ляєЦигана ко­си­ти.І скри­вив­ся ци­га­ню­га,Косить, бідний, ко­сить,А гос­по­дар по­луд­на­тиЦигана не про­сить.А знов чар­ки по­ню­ха­ти,Хліба за­ку­си­тиТа й знов та­ки зас­тав­ляєЦигана ко­си­ти.Ізнемігся бідний ци­ган,Косить і не ко­сить,Аж під вечір пан гос­по­дарВечеряти про­сить.Просить йо­го до світлиці,Садить на по­саді,Наливає чар­ку, дру­гу…Такий ци­ган ра­дий!..От по­да­ли си­ро­ват­ку,Циган уплітає,Аж тут ку­ма ва­ре­ни­киЗ печі ви­су­ває.Кинув ци­ган си­ро­ват­ку,До дру­го­го взяв­ся.Лигав-лигав ва­ре­ни­ки,Аж роз­пе­ре­зав­ся.Далі годі! Си­дить ци­ган,Тільки пог­ля­дає,Аж тут ку­ма по­ро­сят­коЗ печі ви­су­ває.Гекнув ци­ган - та й із ха­ти,Не хо­че і жда­ти:«Вміли, - ка­же, - на­ва­ри­ти -Не вміли по­да­ти!»<p><strong>ЦИГАНСЬКИЙ КІНЬ</strong></p>Вивів ци­ган на яр­ма­рокКоня про­да­ва­ти…Посходились яр­мар­кові,Стали ог­ля­да­ти…Оглядають - кінь, як сокіл,І ганчі не має!А сам ци­ган кру­гом хо­дитьТа все при­мов­ляє:«Що ко­ни­на, то ко­ни­на!..А щоб язик ма­ла,То во­на б вам, лю­ди добрі,Всю прав­ду ска­за­ла!»Купив який­сь ту ко­ни­ну,Дома ог­ля­дає!..Аж ко­ни­на йо­го справдіЯзика не має…<p><strong>СПАСИБІ</strong></p>Сидить ци­ган на го­родіТемненької ноч­ки,До блис­кав­ки ви­би­раєЧужі огіроч­ки.Та все собі про­мов­ляє:«Блисни, бо­же, блис­ни!»А гос­по­дар йо­го зза­дуЯк ви­ла­ми свис­не!..«А сто бісів в тво­го батькаТа у твої гру­ди,Розкрадати мою пра­цю!..А що те­пер бу­де?..»«Ой ба­теч­ку, го­луб­чи­ку,Чиніте, що знай­те,Тільки про­шу вас, па­нот­че,За пліт не ки­дай­те!»«Оже ж ки­ну!»- «Бійтесь бо­га!..»«Кину, бісів си­ну!»Підняв ци­га­на на ру­киТа й че­рез пліт ки­нув.Тоді ци­ган підійняв­сяТа як за­ре­го­че:«Мені то­го й бра­ку­ва­ло…Спасибі, па­нот­че!»<p><strong>ЩО ДО КОГО</strong></p>«Хто йде їсти?» - пан пи­тає.«Я йду!» - ци­ган ка­же.«Хто йде жа­ти?» - пан пи­тає.«То гро­ма­да ска­же!»<p><strong>ЦИГАНСЬКИЙ ПОХОРОН</strong></p>
Перейти на страницу:

Поиск

Книга жанров

Похожие книги