З іншого боку, я не боюся Жана Телемона. Людина, настільки зосереджена на Богові, яка прийняла двадцять років мовчання, вже прийняла кожен ризик, навіть ризик того, що вона може помилитися. Сьогодні він сказав це так само, і я йому вірю… Я також не боюся його роботи; у мене немає ні обладнання, ні часу, щоб по-справжньому оцінити її кінцеву цінність. Ось чому я маю радників та експертів, освічених у науці, теології та філософії, щоб вони допомогли мені…
Більше того, я переконаний, що чесна помилка — це крок до глибшого освітлення істини, оскільки вона виводить на обговорення та чіткіше визначення ті питання, які інакше могли б залишитися неясними та невизначеними у вченні Церкви. У дуже особливому сенсі Церква також розвивається до більшої повноти розуміння, глибшого усвідомлення божественного життя в собі.
Церква — це сім'я. Як і кожна сім'я, вона має своїх домосідів та своїх шукачів пригод. Вона має своїх критиків та конформістів; тих, хто заздрить її найменш важливим традиціям; тих, хто хоче просунути її вперед, яскравий світильник у славне майбутнє. З усіх них я є спільним батьком… Коли авантюристи повернуться покриті шрамами та виснаженими подорожами з нового кордону, з чергової набігу, успішного чи невдалого, на мури невігластва, я повинен прийняти їх з милосердям Христа та захистити їх з ніжністю від тих, кому пощастило краще лише тому, що вони наважилися набагато менше. Я попросив отця-генерала єзуїтів надіслати Жана Телемона, щоб скласти мені компанію в Кастель Гандольфо влітку. Я сподіваюся і молюся, щоб ми навчилися дружити один з іншим. Він міг би збагатити мене, я думаю. Я, зі свого боку, можу запропонувати йому мужність і перепочинок від його довгого та самотнього паломництва.
Дивним чином він додав мужності і мені. Вже деякий час я беру участь у постійній дискусії з кардиналом-секретарем Конгрегації обрядів щодо питання запровадження національної літургії та національної системи навчання в семінаріях та церквах місіонерських країн. Це неминуче означатиме занепад латинської літургійної мови в багатьох регіонах світу. Це також означало б величезне завдання перекладу та анотацій, щоб праці Отців Церкви були доступні студентам-клірикам їхньою рідною мовою.
