Незважаючи на те, що бізнес Тома Сауберса обертається переважно навколо пошуків нерухомості — він знаходить цікаві будинки, які виставлені на продаж або можуть бути виставлені, і передає їх дрібним компаніям і незалежним операторам, — він почав помалу повертатися безпосередньо до продажів, хоча й невеликими обсягами й тільки тут, у Норт Сайді. У 2012 це майже не приносило доходу, але за останніх два роки він успішно провів кілька великих угод й отримав ексклюзивне право займатися продажем дюжини приватних будинків на вулицях із назвами дерев. Один з них — іронію відчули всі — будинок № 49 на В’язовій вулиці, який належав Деборі Хартсфілд і її синові, Брейді, так званому Мерседес-Кілеру.
— Цей я, напевно, довго продаватиму, — якось за обідом сказав тато, а потім розсміявся.
Ліворуч від батьківського комп’ютера на стіні висить пробкова панель. До неї пришпилені ключі від різних будинків, з якими він зараз працює, кожен на окремому кружальці. Піт жадібно нишпорить очима по панелі, бачить те, що шукає, — те, що йому потрібно, — і б’є повітря кулаком. На ярлику цього ключа написано: «ЗАЛ ВІДПОЧИНКУ, БЕРЕЗОВА ВУЛИЦЯ».
— Навряд чи я щось зможу зробити з цим цегляним слоном, — сказав за іншим обідом Том Сауберс. — Але, якщо вийде, ми зможемо попрощатися з цим місцем і повернутися в край гідромасажних ванн та «БМВ». Так він завжди називає Вест Сайд.
Піт ховає ключі від Залу відпочинку в кишеню до мобільника, потім мчить нагору й дістає портфелі, у яких переносив до будинку записники. Цього разу вони йому потрібні для недалекого перенесення. Він підіймається складаними сходами на горище й складає в них записники (конче обережно, хоч і поспішає). Потім один за іншим спускає портфелі на другий поверх, викладає записники на своє ліжко, повертає портфелі до батьківської шафи, після чого стрімголов кидається
У підвалі мати зберігає запас порожніх картонних коробок. Піт хапає дві найбільші й повертається нагору, дорогою знову зайшовши до батьківського кабінету, щоб узяти «Шарпі»[66].
Не забудь покласти його на місце, коли будеш повертати ключі, нагадує він собі. Не забудь усе повернути на місце.
Він пакує записники в картонки — усі, крім шести, які все ще сподівається продати Ендрю Халлідею, — і закриває кришки. Маркером пише на кожній великими друкованими літерами: «КУХОННЕ ПРИЛАДДЯ». Він дивиться на годинник. Усе йде чудово… Поки Халлідей не прослухав запису на автовідповідачі й не напустив на нього поліцію. Піт не думає, що це станеться, але й виключати таке повністю теж не можна. Це незнайома територія. Перш ніж вийти зі своєї кімнати, він ховає ті шість записників за розхитану дошку у своїй шафі. Якраз вистачило місця, і, якщо все вийде, вони там пролежать зовсім недовго.
Він виносить картонки з гаража і вантажить їх на старий Тінин візок. Вирулює на під’їзну доріжку, згадує, що забув перевдягнутися в клубну футболку й знову біжить нагору. Коли він натягує через голову футболку, приходить думка, від якої холоне серце: записники залишилися на під’їзній доріжці. Речі, які стоять купу грошей, лежать собі без нагляду, вважай, що посеред вулиці, бери — не хочу.
— Ідіот! — лає він себе. — Ідіот, ідіот, сраний ідіот!
Піт кулею летить униз, нова футболка вже прилипає до зіпрілої спини. Візок на місці. Природно. Кому спаде на думку красти картонні коробки з написом «КУХОННЕ ПРИЛАДДЯ»? Отож бо й воно. Але все одно це було нерозумно, є люди, які цуплять усе, що не прибите цвяхами, і це породило ще одне важливе питання: скільки ще дурниць він уже зробив і зробить?
Він думає: «Мені взагалі не слід було влазити в це, я мусив подзвонити в поліцію й віддати всі гроші разом із записниками одразу, тільки-но я їх знайшов».
Але, маючи незручну звичку бути відвертим із самим собою (принаймні майже завжди), він розуміє, що, якби була в нього можливість щось переробити, він все одно зробив би так само, бо тоді батьки були на межі розриву, а він їх надто любив, щоб хоча б не спробувати цьому завадити.
«Й адже вийшло, — думає він. — Тільки після цього треба було зупинитися».
Але.
Зараз уже пізно.
17
Спочатку в нього виникла думка покласти записники назад у закопану скриню, але Піт майже одразу від неї відмовився. Якщо поліція наскочить, як погрожував Халлідей, з ордером на обшук, де вони почнуть шукати, коли не знайдуть записників у будинку? Їм достатньо буде зайти до кухні, аби побачити занедбану ділянку за їхнім двором. Ідеальне місце. Якщо вони підуть стежкою й помітять свіжоскопану землю біля струмка, грі настане жирний кінець. Ні, цей спосіб кращий.
Хоча страшніший.
