Зеленський жив тоді у Москві та спостерігав за поворотом Росії до авторитаризму з тією ж самою тривогою, що й решта його колег із шоубізнесу, — і, як і решта, адаптувався. Команда «95-й квартал» розуміла — щоб залишитися на вершині, кепкувати з нового російського лідера не варто. Під час одного з номерів 2001 року герой Зеленського звернувся до Путіна як до вершителя «не лише моєї долі, а й долі всієї України»[59]. Через рік у виступі, просоченому ностальгією за Радянським Союзом, учасник команди Зеленського сказав, що Путін «виявився порядним чоловіком»[60]. Проте у ранніх гуморесках Зеленського такі прямі згадки російського президента були рідкістю. Частіше він жартував про складні взаємини між Україною та Росією, як-от у його найвідомішому номері 2001 року, показаному під час українського чемпіонату КВК.
У номері під назвою «Людина, народжена в танці» Зеленський зіграв росіянина, який розповідає українцю про своє життя, при цьому не може перестати танцювати. Сюжет примітивний, гумор підлітковий. Зеленський хапає себе за промежину, як Майкл Джексон, і копіює рухи клоуна Біпа з номера про міма в коробці. Під кінець росіянин з українцем по черзі трахають одне одного ззаду.
— Україна завжди підставляє Росію, — проголошує Зеленський. — А Росія завжди підставляє Україну.
Сіль жарту геть не відповідала тій сатирі, якої потребувала і на яку заслуговувала путінська Росія. Проте як зразок буфонади цей номер незабутній, навіть блискучий. Рухи Зеленського, одягнутого у тісні шкіряні штани, його вихляння та колінця куди сильніше за його слова заражають глядачів якимись нестримними веселощами. Найпринадніше у цій сценці — він, усмішка на його обличчі, очевидна насолода, яку Зеленський отримує від кожної секунди на сцені. Журі це вподобало, і того вечора на очах у багатомільйонної телевізійної авдиторії команда Зеленського стала беззаперечним чемпіоном ліги у рідній Україні. Однак на найбільших сценах Москви перемога й надалі вислизала їм з рук.
У головних лігах КВК Зеленський протримався недовго. Після участі та програшу в міжнародних конкурсах три роки поспіль він 2003 року забрав свою команду і поїхав з Москви. Усі учасники команди погоджуються, що обставини від’їзду були аж ніяк не приязними, хоча й пам’ятають їх дещо по-різному. Один з учасників сказав мені, що останньою краплею у відносинах з московською лігою КВК стало антисемітське висловлювання. Під час репетиції російський продюсер зі сцени голосно запитав про Зеленського:
— Де той малий жид?
За версією ж Зеленського, керівництво у Москві запропонувало йому роботу продюсера та автора на російському телебаченні. Це вимагало б від нього розпуску команди й відправки інших учасників назад в Україну. Він відмовився, і всі повернулися додому разом[61].
У свої двадцять із лишком вони вже були успішними шоуменами й зірками, відомими по всій Україні. Проте батькам Зеленського й досі було важко прийняти те, що син будуватиме кар’єру в комедії.
— Без сумніву, — через роки казав батько, — ми йому радили інше і думали, що захоплення КВК тимчасове, що син зміниться, обере професію. Як-не-як, він правник. Закінчив наш інститут[62].
Дійсно, виступаючи у КВК, Зеленський паралельно завершив навчання і здобув диплом юриста. Утім, не збирався вести юридичну практику. Вона була йому нудною. Після повернення до Кривого Рогу Зеленський з друзями влаштували серію весіль, три суботи поспіль. Олена Кияшко вийшла за Володимира Зеленського у їхньому рідному місті 6 вересня 2003 року, а Пікалов і Переверзєв побралися зі своїми коханими. Наприкінці року, коли Олена була вагітна їхньою донькою, Зеленський переїхав до Києва, щоб заснувати свою продюсерську компанію — студію «Квартал 95».
Впевненість Зеленського навіть на тій ранній стадії кар’єри виходила за межі типової зухвалості юнака, засліпленого першим тріумфом. Він не виказував жодних сумнівів у спроможності команди досягти великого успіху; якщо й відчував страх, то приховував це від усіх, зокрема й від дружини. Для прийдешнього батька у віці двадцяти із лишком років пропозиція працювати у Москві, напевно, була більш спокусливою, ніж він удавав. Окрім грошей, ця робота забезпечила б йому місце в бомонді, серед продюсерів і телевізійних редакторів найбільшого ринку в російськомовному світі. Натомість Зеленський ризикнув стати сам собі паном і покластися на команду друзів, які бачили в ньому лідера і дарували відчуття дому, де б не опинився.