Хейзел розповіла йому, що сказав Танатос про пошуки Брами Смерті в Римі. Персі прагнув знайти Ніко ще і з власних причин — щоб скрутити шию цьому малому за те, що в першу їхню зустріч у Таборі Юпітера прикидався, наче не знає його. І все ж Ніко брат Хейзел. До того ж у них зараз було багато інших нерозв’язаних проблем.
— Вибач, — промовив він. — Але так, це мій собака, Місіс О’Лірі. Тайсоне, це мої друзі, Френк і Хейзел.
Персі повернувся до Елли, яка рахувала борідки у своєму пері.
— Як ти, Елло? — поцікавився він. — Ми хвилювались за тебе.
— Елла не сильна, — відповіла вона. — Циклопи сильні. Тайсон знайшов Еллу. Тайсон подбав про Еллу.
Персі здійняв брови. Елла таки почервоніла.
— Тайсоне, — промовив він, — ну ти серцеїд.
Тайсон набув такого самого кольору, як і Еллине оперення.
— Ти що... ні. — Він нахилився і нервово прошепотів, достатньо голосно, щоб усі почули: — Вона гарненька.
Френк поплескав себе по голові, наче боявся що його мозок зараз закоротить.
— Слухайте, у нас тут битва у запалі.
— Так, — погодився Персі. — Тайсоне, де Аннабет? Іде ще якась допомога?
Тайсон витягнув губи. Каре око затуманилось сльозами.
— Великий човен не готовий. Лео каже завтра, можливо, за два дні. Тоді вони прийдуть.
— У нас і двох хвилин немає, — промовив Персі. — Гаразд, вчинимо так.
Так швидко, як тільки було можливо, Персі показав Тайсону, де на полі битви гарні хлопці, а де погані. Почувши про циклопів і поганих кентаврів у велетневій армії, Тайсон збентежився.
— Я мушу бити поні-людей?
— Просто налякай їх.
— Е-е... Персі? — Френк стурбовано поглянув на Тайсона. —Я просто... не хочу, щоб нашому другові зашкодили. Тайсон уміє битися?
Персі усміхнувся.
— Чи Тайсон уміє битися? Френку, ти дивишся на генерала Тайсона — головнокомандувача армії циклопів. І до речі, Тайсоне, Френк — нащадок Посейдона.
— Братику! — Тайсон здавив Френка в обіймах.
Персі придушив сміх.
— Насправді вій швидше пра-пра-... Хоча, не зважай! Так, він твій брат.
— Дякую, — пробурмотів Френк крізь фланель у роті. — Але якщо легіон прийме Тайсона за ворога...
— Я про це подбаю! — Хейзел побігла до колісниці й вирила найбільший римський шолом, що змогла знайти, та старе римське знамено із написом SPQR.
Вона вручила їх Тайсонові.
— Ура! — викрикнув циклоп. — Я у вашій команді.
Шолом був до смішного малим, а прапор Тайсон начепив задом наперед, так що вийшов якийсь легіонерський слинявчик.
— Згодиться, — промовив Персі. — Елло, просто залишайся тут. Тут безпечно.
— Безпечно, — повторила Елла. — Елла любить, коли безпечно. З друзями безпечніше. Безпечні депозитні скриньки. Елла піде з Тайсоном.
— Що? — промовив Персі. — Ну... гаразд. Можна і так. Тільки будь обережною. І, Місіс О’Лірі...
— Гав!
— Не бажаєте запрягтись у колісницю?
Вони були, безсумнівно, найбільш чудернацьким підкріпленням в історії римського війська. Хейзел їхала верхи на Аріоні, який відновив достатньо сил, щоб нести одну людину на швидкості звичайного коня. Хоча весь шлях їм довелось слухати, як він лається та скаржиться на біль у копитах.
Френк перетворився на білоголового орла — що Персі досі вважав нечуваною несправедливістю — і ширяв над ними. Тайсон біг униз по схилу, розмахуючи палицею і волаючи:
— Лихі поні-люди! Бу-у!
Тоді як Елла пурхала навколо нього і цитувала відомості з «Довідника дідуся фермера».
Щодо Персі, то він їхав на битву верхи на Місіс О’Лірі. За ним тягнулась колісниця, набита імперським золотом, що брязкотіло і дзенькотіло. Штандарт із золотим орлом Дванадцятого легіону здіймався над його головою.
Обігнувши західні кордони табору, вони перетнули найпівнічніший міст через Малий Тибр і ринули в битву, що вирувала на Марсовому полі. Орда циклопів неспинно обрушувалась на таборян П’ятої когорти, які намагались тримати щити зімкнутими тільки для того, щоб не померти.
Побачивши, що вони в біді, Персі відчув палке бажання їх захистити. Ці хлопці прийняли його до себе. Вони — його родина.
Він крикнув «За П’яту!» і влетів у найближчого циклопа. Останнім, що побачило бідне чудовисько, були зуби Місіс О’Лірі.
Після того як циклоп розсипався, — і, дякувати Смерті, залишився таким, — Персі зіскочив з пекельного пса і став несамовито прорубувати собі шлях крізь ворожі ряди.
Тайсон кинувся в напад на очільницю циклопів, Мамцю Гаскет, кольчужна сукня якої була заплямована багном і прикрашена зламаними списами.
Вона роззявила рота, витріщила очі на Тайсона і почала було:
— Хто?
Тайсон стукнув її по голові з такою силою, що вона закрутилась навколо власної осі і приземлилась на м’яке місце.
— Погана циклопиня! — заревів він. — Генерал Тайсон говорить: ГЕТЬ!
Він стукнув її знову, і Мамця Гаскет розсипалась на пил.
Тим часом Хейзел носилась на Аріоні, розрубуючи спатою одного циклопа за одним, а Френк осліплював ворогів своїми кігтями.
Коли всі циклопи в межах п’ятдесяти ярдів перетворилися на попіл, Френк приземлився перед своєю когортою і набув людської форми. Знак центуріона і «Мурована корона» заблищали на його зимовій куртці.
