Y. Т. намагається вирішити, що робити зі своїми ногами, які зараз безпорадно теліпаються. Вона ще не готова обвити його ногами — не на першій годині побачення. Тоді відчуває, як її ноги розходяться — дуже широко розходяться, — либонь, крижі Ворона трохи ширші за талію. Однією ногою він вперся їй у пах, поставивши ногу на стілець, і вона наче осідлала його стегно, руки то притискають її, то відпускають, напружуються і розслабляються, і вона безпомічно похитується вперед-назад, а вся її вага зосередилася між ногами. Якийсь великий м’яз, верхня частина його квадрицепса, випинається у місці кріплення до тазової кістки, і що сильніше він її пригортає, що тісніше притискає, то надійніше вона сідлає цей м’яз, він впинається в неї з такою силою, що вона відчуває шви в промежині свого комбінезона, відчуває монетки в кишені чорних джинсів Ворона. Коли він ковзає руками вниз, усе ще притискаючи її до себе, коли обома руками стискає її сідниці — руки такі великі, що йому це, мабуть, ніби стискати абрикос, пальці такі довгі, що облягають сідниці повністю, торкаючись їх внутрішнього боку, — вона хилиться вперед, щоб уникнути його рук, але попереду лише його тіло, її лице відвертається від поцілунків і ковзає вниз його вологою від поту широкою гладенькою шиєю. Вона не може стримати зойку, зойк перетворюється на стогін, і вона знає, що буде його, бо вона ніколи не видає під час сексу жодного звуку, але Цього разу не може стриматися.
І щойно вона доходить цього висновку, їй не терпиться перейти до справи. Вона може ворушити руками, може ворушити ногами, але її тулуб ніби пришпилений, не може поворухнутись, якщо його не поворухне Ворон. А він його не поворухне, якщо вона не змусить його захотіти поворухнути, тож дівчина починає працювати над його вухом. Цього зазвичай вистачає.
Він намагається відсторонитися. Ворон намагається від чогось відсахнутися! — ця думка Y. Т. подобається. Її руки не слабші за чоловічі, м’язи натреновані від постійних вправ із гарпуном, тож вона обхоплює його голову руками і починає водити кінчиком язика навколо вигнутого пружка його вуха.
Кілька хвилин він стоїть мов паралізований, уривчасто дихає, а вона тим часом іде все далі, і коли її язик нарешті проникає у вушний канал, він гарчить і реве, ніби в нього влучили гарпуном, знімає її зі своєї ноги, відштовхує стілець з такою силою, що той летить через усю кімнату і влучає у сталеву стіну на протилежному кінці контейнера. Вона відчуває, що падає назад, на матрац, їй здається, що він от-от розчавить її своєю вагою, але Ворон приймає всю свою вагу на лікті, окрім нижньої половини, його таз нагло врізається в неї, посилаючи в її тіло ще один електричний імпульс. Її стегна і гомілки напружилися, затужавіли, ніби раптом налилися соком, вона не може їх розслабити. Ворон підводиться на одному лікті, на мить роз’єднуючи їхні тіла, торкається її губ своїми, щоб не розривати контакту, наповнює її рот своїм язиком, пришпилює ним Y. Т. до постелі, а сам однією рукою розстібає комір її комбінезона і одним-єдиним рухом розводить блискавку до самого паху. Тепер комбінезон розстебнутий, демонструє широку літеру V її шкіри від плечей донизу. Він знову налягає на неї, обіруч хапає за верхню частину комбінезона і тягне вниз, за спину, притискаючи її руки до тулуба, зминаючи матерію жужмом під її маленькою спиною, так що вона вигинається йому назустріч. Тоді він опиняється поміж її тугими стегнами, її скейтерські м’язи напружені до межі, руки Ворона знову опиняються ззаду і стискають її сідниці, цього разу його гаряча шкіра торкається її гарячої шкіри, це ніби сидіти на теплому змащеному грилі, тепло розливається по всьому тілу.
Цієї миті їй треба дещо згадати.
Про щось вона має подбати. Про щось важливе. Одна з тих рутинних речей, які завжди здаються логічними, якщо думати про них абстрактно, але в такі моменти вони стають настільки малозначущими, що годі навіть пригадати.
Це, мабуть, щось пов’язане із запобіганням небажаній вагітності. Чи типу того. Але Y. Т. безпорадна від збудження, вона звивається, смикає ногами, аж поки її комбінезон і трусики сповзають до щиколоток.
Ворон повністю роздягається за якихось три секунди. Він знімає сорочку через голову і відкидає її геть, виборсується зі штанів і жбурить їх на підлогу. Його шкіра така сама гладенька, як і її, ніби шкіра морського ссавця, але він гарячий, а не холодний, як риба. Вона не бачить його члена, але й не дуже хоче — а навіщо, правильно?
Вона робить те, чого ніколи раніше не робила: кінчає, щойно він проникає в неї. Ніби десь глибоко всередині вдаряє блискавка, прострілює її напруженими ногами, вздовж хребта, відлунює в сосках; вона втягує у себе повітря, аж поки грудна клітина не напинає шкіру до межі, тоді починає викрикувати це повітря із себе. Горлає.
Ворон, мабуть, оглух. Ну і хуй із ним.
Її тіло м’якне. Його теж. Певно, він кінчив одночасно з нею. І добре. Ще рано, а Ворон повернувся з моря хтивий, як жеребець. Вона розраховує, що згодом він стане витривалішим.
