— Ми не поїдемо до Праги, — сказав Метью, коли ми сіли в барку, і вона вирушила до Лондона. — Мусимо повертатися додому.
— Королева не відпустить тебе просто тому, що ти втечеш до Вудстока, Метью, — резонно зауважила Мері, кутаючись у шерстяний плед.
— Він не про Вудсток говорить, Мері, — пояснила я. — Метью має на увазі… вирушити кудись дуже-дуже далеко.
— А-а-а-а, — протягнула, нахмурившись, Мері. — Ясно. — І зробила зумисне непроникний вираз обличчя.
— Але ж ми такі близькі до того, що хотіли знайти, — заперечила я. — Ми знаємо, де знаходиться манускрипт, і він може дати відповіді на всі наші запитання.
— А може ця інформація така ж «правдива», як і та, згідно з якою манускрипт знаходиться в домівці доктора Ді, — роздратовано кинув Метью. — Ми роздобудемо його в інший спосіб.
Але згодом Волтеру вдалося переконати його, що королева й справді замкне нас обох до Тауера, якщо ми не послухаємося її. Коли я сказала про це Гуді Альсоп, вона, як і Метью, висловилася проти поїздки до Праги.
— Вам слід повернутися до вашого часу, а не їхати до далекої Праги. Навіть якби ти залишилася тут, то пройдуть тижні, перш ніж можна буде належним чином підготувати заклинання, яким вдасться повернути вас додому. Магія має керівні правила та принципи, які тобі ще слід опанувати, Діано. Усе, що ти маєш зараз, це неслухняний вогнедишний дракон, сліпучий ореол та схильність ставити питання, що призводять до несприятливих або небезпечних відповідей. Ти ще не маєш достатніх знань про своє ремесло, щоб успішно виконати свій задум.
— Я продовжу своє навчання у Празі, обіцяю вам, — сказала я, беручи Гуді Альсоп за руки. — Метью уклав з королевою угоду, яка може врятувати життя десяткам відьом. Нас не можна роз’єднувати, бо це надто небезпечно. Я не дозволю йому податися до імператорського двору без мене.
— Та бачу, — сказала вона, сумно посміхнувшись. — Не дозволиш, доки в твоєму тілі є хоч краплинка життя. Гаразд. Їдь до Праги зі своїм вером. Але я не можу передбачити, чим це скінчиться.
— Привид Бріджет Бішоп сказав мені: «Немає шляху вперед, на якому б не було його». Коли я відчуваю, як наші життя летять в невідомість, то знаходжу в цих словах втіху, — відповіла я, намагаючись заспокоїти стареньку. — Допоки ми з Метью разом, напрямок нашого руху не має значення, Гуді Альсоп.
Через три дні, на свято Святої Бригіди, ми відпливли з Англії, аби побачитися з імператором Священної Римської імперії, знайти зрадливого англійського демона та хоч краєм ока поглянути на Ешмол-782.
Верен де Клермон сиділа у своїй берлінській домівці й витріщалася в газету, не вірячи своїм очам.
