Стрімка могила полностью

— З отим Кевіном, як там його, отим, що втік із церкви… Кевіном Первісом, так?

— Пірбрайтом, — сказав Страйк.

— Так, точно. Мітч має запис розмови з ним на прихований диктофон.

— І нащо Паттерсону робити прихований запис розмови з Пірбрайтом, якщо Пірбрайт уже розповів Коліну Еденсору все, що знав?

— Бо вони посварилися. Пірбрайт та Еденсор, — відповів Літтлджон. — Хіба ж ні? якраз перед тим, як Пірбрайта застрелили. І не розмовляли.

Страйк дещо зацікавився цим, оскільки сер Колін і Кевін Пірбрайт і справді посварилися, а тоді мало спілкувалися у проміжку часу між атакою Кевіна на Джайлза Гармона на читанні книжки останнього та вбивством Пірбрайта.

— Був же той лист, здається, електронний лист, який Пірбрайт відправив Еденсору, — благально сказав Літтлджон, — де Пірбрайт казав, що намагається зібрати докупи речі, про які забув чи якось так, авжеж? Розслідування Мітча не просувалося далі, тож він відправив Фару поговорити з Пірбрайтом і, може, щось із нього витягнути. У Пірбрайта з головою була біда, тож Мітч боявся, що у випадку відкритого інтерв’ю Пірбрайт розпатякає про нього у своєму блозі. Він тоді став дуже балакучий.

— Чому Паттерсон не передав цей запис Еденсорові?

— Бо якість лайно. Нічого не розібрати. Фара напартолила, але потім сказала Мітчеві, що Пірбрайт все одно нічого корисного не сказав.

— І це отакий цінний доказ ти мені пропонуєш, щоб я тебе не виганяв? Нерозбірливий запис розмови, яка не містить нічого цінного?

— Ну так, але ж це ти, ні? — із відчаєм спитав Літтлджон. — Ти знатимеш, що з ним робити.

Якщо можна було в такій ситуації ще підлити олії у вогонь, то саме спроба підлеститися після зради здатна була розлютити Страйка. Йому знову знадобилося чимале зусилля, щоб не послати Літтлджона до курвиної матері.

— А якщо розмова не містить нічого цінного, нащо Паттерсон її зберігає?

— Та власне він не… він закинув ту касету в сейф і забув про неї. Я її там бачив, як востаннє зазирав.

— Гаразд, — повагом промовив Страйк, — принеси мені цей запис, і тоді я згоден на ще одну розмову про твої подальші перспективи на цій роботі.

«І це, бляха, буде коротка розмова».

— Дякую! — розчулився Літтлджон. — Дякую, Корморане, я тобі такий вдячний, слів нема. Мені справді потрібна ця робота, ти маєш зрозуміти, що мені справді дуже важко, але маючи постійну роботу, я викручуся… візьму кредит чи що… ти не пошкодуєш. Я людина вірна, — безсоромно додав він, — і добра не забуваю. Такого відданого цій агенції, як я, ти ще не…

— Прибережи це все на потім. Ти ще не приніс мені запис.

Щойно Літтлджон пішов з офісу, Страйк набрав Мідж.

— Драсті, — доволі швидко відповіла вона.

— Не розкажеш мені, чого ти ходиш на закупи з нашою клієнткою?

— Що? — стрепенулася Мідж.

— Ти. Таша Майо. «Вейтроуз», — промовив Страйк, якому вже геть уривався терпець.

— Я не ходила з нею за закупи, — ніби не повірила власним вухам Мідж. — Просто один з них порвався, та й усе.

— Хто порвався?

— Пакет, пакет порвався, а ти що подумав? Я допомогла їй зібрати продукти.

— І оце ти називаєш прихованим стеженням — позбирати їй продукти?

Срака-мотика, Страйку, — роздратувалася Мідж, — що я мала робити? Стояти і дивитися, як вона ловить бляшанки по всій вулиці? Якби я їй не допомогла, це виглядало б значно сумнівніше. Жінки так роблять — допомагають одна одній.

— Чому ти була у неї вдома вчора вночі?

— Та яка ніч, дев’ятої ще не було… а звідки ти знаєш?..

— Відповідай на довбане питання.

— Вона мене сама покликала, — наїжачилася Мідж. — Почула якийсь гуркіт біля задніх дверей. Її брат повернувся до себе на північ, вона вдома сама-одна, а ти її тими Франками серйозно залякав.

— І що там гуркотіло?

— Кіт перекинув смітник.

— І довго ти була в будинку?

— Не знаю, може, годину.

— Що ти в біса робила там цілу годину?

— Я ж кажу, вона смикана як не знаю хто! Але звідки ти…

— Тебе сфотографували. Літтлджон щойно показав мені фото.

— От паскуда довбана, — ахнула Мідж.

— І що сталося, поки ти була в будинку?

— Ти на що, бляха, натякаєш? — обурилася Мідж.

— Я поставив чітке питання.

— Каву пили.

— А як ти, чорт забирай, не помітила, що за будинком стежив Літтлджон?

— Не було його там. То хтось інший.

— Зі справи Майо я тебе знімаю, — відрубав Страйк. — Будеш працювати Коханчика.

— Я не зробила нічого поганого! — запротестувала Мідж. — Ташу спитай!

— Питання в тому, як це виглядатиме для преси, — відповів Страйк.

— Наче ти про це думав, коли трахав ту адвокатку з надутими цицьками!

— Я зроблю вигляд, що не чув цього, — крізь зціплені зуби відповів Страйк. — Як побудуємо роботу далі, я вже сказав. І щоб духу твого біля Майо не було.

І він кинув слухавку, киплячи від гніву.