Можна уявити, як воно відбувалося. Якийсь парламентарій увів у рядок пошуку гуглу ГМО, пропустив посилання на вікіпедію та прочитав, що Ватикан оголосив генну інженерію смертним гріхом. Після чого помчав писати проєкт закону про заборону ГМО. Ну бо смертний гріх же ж. Сам Папа сказав.
Якщо серйозно, то така категоричність засмучує. У Китаї, Індії, Японії та США, у країнах Латинської Америки ГМО-культури застосовують повсюдно. І постійно працюють над одержанням нових. Посухостійкі сорти, рослини з покращеним фотосинтезом, злаки, які поглинатимуть азот просто з повітря, щоби були непотрібними добрива, — усе це дасть змогу вирощувати більше харчової продукції або ж вирощувати її в регіонах, де на теперішній час займатися сільським господарством неможливо. Це врятує мільйони людей від голоду. І попри все, чимало країн, не надто розбираючись, упроваджують заборону на ГМО. Така опірність до змін видається щонайменше дивною. Уявіть, що було б, якби після винайдення пеніциліну більшість країн увела мораторій не лише на його використання, а й на розроблення будь-яких антибіотиків, бо пеніцилін має побічні ефекти. А він таки має. І серед них анафілактичний шок. Щось подібне ми зараз спостерігаємо з ГМО. Єдина відмінність — за тридцять років країни, які користуються генномодифікованими продуктами, так і не виявили жодних побічних ефектів.
Нам варто переглянути своє ставлення до мікробів. Наразі більшість людей сприймає бактерії як абсолютне зло. Сальмонела призводить до розладу кишківника, клостридія спричиняє правець, стрептокок може зумовити розвиток пневмонії. Туберкульоз, тиф, дифтерія й ангіна — усе це захворювання бактеріального походження, й виникає ілюзія, начебто решта бактерій такі самі, якщо не хвороботворніші. Проте це не так. Спробуймо розібратися.
Бактерії повсюди. Вони з’явилися на Землі задовго до людей, і організмам останніх під час еволюції довелося навчитися з ними співіснувати. Просто зараз на слизових оболонках вашого рота, на вашій шкірі, у стравоході та кишківнику вовтузяться трильйони різних бактерій. Абсолютна більшість із них нешкідливі, а є навіть корисні. Певні мікроорганізми в травній системі допомагають перетравлювати рослинну їжу та зміцнюють стінки кишківника, бактерії стравоходу та дихальних шляхів пригнічують ріст патогенів і перешкоджають запаленню тощо.
Але й це ще не все. З погляду бактерій народження людини — це поява нового помешкання, яке потрібно якнайшвидше заселити. Й таке заселення — по суті, злиття двох дуже різних царств живого — розпочинається на момент проходження родових шляхів. Немовля перебирає на себе мікрофлору матері — й та не лише береться створювати захисну оболонку, що вберігає від інфекцій, а й заспокійливо впливає на імунну систему. Імунозаспокійливі мікроби немовби промовляють до ще не сформованого й через те надміру чутливого імунітету: «Не хвилюйся, ми не завдамо тобі шкоди». Затримка чи порушення заселення організму бактеріями позначається на імунологічному перемир’ї, якого мікроби досягли з імунною системою людини за мільйони років співжиття. Немовлята, народжені шляхом кесаревого розтину, а також діти, які ростуть у надміру стерильних умовах, стикаються зі значно вищим ризиком алергій і автоімунних хвороб на кшталт діабету першого типу (це коли імунна система знищує клітини підшлункової залози), склеродермії (коли імунітет починає наступ на сполучну тканину) чи ревматоїдного артриту (коли імунітет руйнує тканину суглобів).
Іще один важливий аспект, про який не так часто говорять: у разі тяжкої бактеріальної інфекції вбиває не сама бактерія. Майже завжди безпосередньою причиною смерті є септичний шок — смертельна внутрішня буря від зриву імунної системи, тобто надмірна реакція імунітету.
Висновок із цього всього простий: без заспокійливого дотику нешкідливих бактерій імунна система приходить у стан підвищеної боєготовності, що нерідко завершується атакою на клітини власного тіла. Тому гігієна — це добре, а ось прагнення стерильної чистоти — аж ніяк не окей. Не потрібно надміру тривожитися, коли дитина прийшла зі школи чи дитсадка зі шмарклями. Хвороби в дитинстві допомагають налаштувати імунітет і в такий спосіб убезпечують від алергій і гіпертрофованої реакції на збудники в майбутньому. Варто також забути про антибактеріальні мийні засоби та припинити зловживати антибактеріальними серветками, адже антибіотики, які в них містяться, винищують хорошу резидентну мікрофлору, місце якої часто займають резистентні хвороботворні патогени.
Хтось може заперечити: а як же коронавірус і рекомендації ретельно мити руки? По-перше, коронавірус — не бактерія. Й науці не відомі віруси, які б заспокійливо діяли на імунітет. А по-друге, пандемія — це все ж надзвичайний стан, який має непорівнювано страшніші загрози. І поки цей стан триває, поки ковід шириться світом, треба робити все, щоб уникнути зараження та зупинити поширення вірусу. Зокрема мити руки й застосовувати антисептики.