Сьома вирішив зосередитися на двох найбільших групах символів, що проступали на лівій від входу стіні Білої кімнати. Ці символи виділялися не лише величиною, а й тим, що єдині з усіх зображень виглядали опуклими, тобто на два пальці виступали над мармуровою поверхнею. Крім того, на відміну від інших написів дві найбільші групи символів були металевими, виконаними з матеріалу, схожого на відполірований хром. Хлопець здогадувався, що їх не виділяли б так, якби вони не були важливими.
Завершивши перемальовувати, росіянин залишив Білу кімнату й пошкутильгав нагору. Дорогою трапилися двоє індіанців, які несли у підземелля порожній ящик, але вони пройшли повз, не виявивши ні занепокоєння, ні здивування.
Вибравшись на поверхню, хлопець узявся гарячково розмірковувати. Походжав туди-сюди, спираючись однією рукою на милицю, іншою безперестанку тручи лоба, скроні, носа. Йому не вистачало кубика Рубика, хоча навіть якби той був під рукою, Сьома не зміг би його складати, постійно тримаючись однією рукою за костур.
У тому, що будівники Паїтіті використовували вісімкову систему числення, Семен не сумнівався. Він витягнув із кишені блокнот і вкотре уважно передивився змальовані символи. Якщо його припущення правильне, то обидва блоки складаються лише з цифр. Тобто з великою імовірністю можна припустити, що ці блоки є числами. А числа, як правило, щось означають.
Перегорнувши кілька сторінок, хлопець відшукав аркуш із перемальованою таблицею відповідників. Потому на чистому аркуші, заглядаючи на екран Nikon’a з виведеною однією з останніх фотографій, замінив хромовані символи на арабські цифри. Отримав таке:
І що? Якщо це числа, то що ними позначали? Дати? Чисельність вояків у війську? Величину стягнених із різних регіонів податків? Це може бути що завгодно…
Глибоко в душі росіянин відчував, що числа мають фундаментальне значення. Інакше їх би не робили такими великими.
Збивало з пантелику те, що групи відрізнялись. У тому сенсі, що в обох рядках першого блоку було по п’ять цифр, а в нижньому рядку другого блоку — на одну більше, шість.
Сьома не міг не зауважити, що обидва блоки нагадують звичайні математичні дроби. Спосіб запису цифр виглядав тотожним до застосованого сучасними математиками. Наприклад,
«А раптом учені древнього Паїтіті не знали десяткових, чи то пак, у їхньому контексті, вісімкових дробів?..»
«Варто спробувати», — Семен вирішив надати записаним числам зрозумілого йому десяткового вигляду та подивитися, що з того вийде. Зрештою, інших ідей не було. Хлопець дістав із кишені мобілку, відшукав у додатках калькулятор і… спинився.
— Чорт! — лайнувся вголос.
Він несподівано осягнув, як важко подати дробову частину вісімкового числа в десятковому вигляді. Числа 11117 і 100516 записано у вісімковій системі числення, тож це означає, що їх аж ніяк не можна ділити одне на одне на калькуляторі, запрограмованому для обрахунків у десятковій системі.
Добре поміркувавши, Сьома вирішив перевести вісімкові числа в десяткову систему й тільки потім поділити. Конвертувати вісімкове число в десяткову систему просто. Достатньо скористатися формулою:
де
2748 = 2∙82 + 7∙81 + 4∙80=18810
Отже, 274 у вісімковій системі числення відповідає 188 у «нашій», десятковій системі.
Сьома взявся похапцем переводити два числа, що вважав чисельником і знаменником дробової частини змішаного вісімкового дробу, в десяткову форму, записуючи результати у блокнот:
111178 = 1∙84+1∙83+1∙82+1∙81+7∙80 = 467910
1005168 = 1∙85+0∙84+0∙83+5∙82+1∙81+6∙80 = 3534210
Це зайняло трохи більше ніж хвилину. Ще три хвилини хлопець витратив на перевірку, вивіряючи кожну дію: він давно не проводив обрахунки вручну й боявся проґавити помилку. Переконавшись, що все правильно, росіянин поділив 4679 на 35342 й до результату додав трійку.
На екрані мобільного телефона висвітилося число 3,132392.
Семен розчаровано зітхнув. Воно нічого не означало. Нічого! Жодних асоціацій.
Для чого було викарбовувати на кам’яній стіні півметровими символами число, що нічого не означає? Він іще раз перевірив обрахунки й удруге переконався: помилки не було. Та й де їй там бути? Хлопець спробував погратися окремими цифрами: міняв їх місцями, попарно додавав сусідні тощо. Як параноїк, шукав приховані смисли…
Усе марно.
Росіянин скрипнув зубами. Відповідь проста: він схибив на початку. Символи на стіні — це не дріб і взагалі, мабуть, не число. Це щось інше.
