Украинка против Украины полностью

Письмо к сестре Ольге: "…Ну, скажи мені, чи бракує тобі мене в Києві хоч трошки? Ми сей рік все одна другу щупальцями торкали, з сього заняття вийшло, здається, більше користі мені, ніж тобі, бо ти, здається, не знайшла нічого ні нового, ні цікавого. Мені чогось часами чулося, що я тебе чимсь глухо роздражнюю, не то, щоб ти виражала мені се чимсь прикрим, а так я "всередині чувствовала". Чи правда се? Коли можеш і коли хочеш, скажи, а притім скажи і причину, може, се матиме які корисні для нас обох наслідки. Се правда, що ми з Мишею винні перед тобою і, може, перед всіма вами, надто я. Мій егоїзм бессознательный, але великий, я це спостерігаю на собі, поможи мені скинути се ярмо, не бійся, що, може, при сій операції як-небудь не дуже-то ніжно повернеш шию, — чей же, не зломиться! Тільки цінуючи мою моральну подобу, май на увазі: "Здоровий дух у здоровому тілі!" Я знаю се краще ніж хто. Май сеє на увазі, але не забувай, що ти ж критик, і через те не дуже вдавайся в філантропію. Знай теж, що не завжди через егоїзм я немов віддалялась від тебе, я просто "щадила" тебе, і тут я, може, добре робила, — "ніколи не буває пізно зазнати страждання".

Ти не хочеш бути поетом-суб’єктивістом, писателем-"кровописцем" — нащо ж розтроюджувати тобі серце і розгвинчувати нерви не вчитаними, а живими типами Достоєвського? Для вас, мої дорогі сестри і брати, я хотіла б бути енергічною, міцною, з ясним, хоч і поважним поглядом, з сильними руками, здатними до постоянної і путньої роботи, з нормальним серцем і здоровою душею — тоді мені нічого було б ховати од вас і вам було б на що подивитись, а тепер… суди сама! Бувай здорова, бажаю тобі всякого поспіху і цілую міцно. Твоя сестра Леся".

Помимо туберкулеза Украинка страдала истерией. Она говорила:

"Нервами я, справді, з 14 літ хорую виразно (а "предрасположена", певне, зроду)…" Пчилка писала в Софию к Драгомановым (1897): "Ничего хорошего у нас нет; у Леси прибавилась еще одна болезнь — сильное нервное расстройство, истерия, что ли, которая выражается в сильных припадках с дрожью и прочее. Лечится она гидропатией, это глупость (да еще и дорогостоящая) — но Леся в нее верит, то пусть хоть этой верой живет…" В этом же году Украинка пишет сестре Ольге:

"Стоїть тільки дать волю своїм нервам, то такі не оглянешся, як попадеш в неврастеніки чи істерички — цур йому! Змінимо тему…"; "…При такій організації, як моя (анемія, істерія)…"