У Марковім садку свиня діру пробилаІ ввесь садок порила.Свиня — сусідова. Мій Марко звів пенюТа на сусідову свиню.Уздрівши шкоду всю, громада присудила:«Щоб Маркова кобила Сусідський огород і улицю порила». Лиха б година вас, таких суддів, побила!<p>ПРОКОПОВА ЖІНКА</p>У Прокопа хороша жінка з-сина; А Прокіп пробі все кричав,Що жінку б він на відьму проміняв...Побила б вас, жінки, недобрая година!..Ні... я сказати мав, Що Прокіп розум потеряв.О, бити б Прокопа та бити — Не вміє жінці угодити!<p>ДУРНИЙ І РОЗУМНИЙ</p>Десь на розумного дурний напав: кричав, І лаяв, і ворчав;Розумний все мовчав.А як охрип дурний, розумний говорив:— Якби дзвін не пустий, то він би й не дзвонив.<p>СКУПИЙ</p>Скупий не спав — робив, скупий не їв — копив, А від того... ще більш розбагатів?Ні, околів!<p>КІНДРАТ</p>Збирається Кіндрат орати: Готов батіг, ярмо дістав;Пішов же воликів та плуга добувати — Йому ніхто й не дав.Готова і дуга, й удили, —Не достає — возочка та кобили...<p>УБОГИЙ, БАГАТИЙ</p>Убогий Максимець: у нього, як на смішки, Не тілько що людей — нема в господі кішки. Максим багатий став — відкіль свої набрались:І двері від рідні його не зачинялись!<p>СУДДЯ</p>Явилася душа на той світ. ПроводжатийСтав душу новичка питати:— Відкіль і хто така? — Із города Жлуді, Сиділа тридцять рік безвихідно в суді;На світі я нічого не грішила — Бо я нічого не робила. —У голові судді не жив, як треба, цар — Він все підписував, а правив секретар...Суддю у пекло не послали. Умилосердились, сказали, Що тим суддя не злий,Що зовсім був дурний.<p>ЗАРІК</p>З похмілля Клим недуж валявсяІ дав собі зарік,Що він не буде брать горілки в рот вовік; А тілько що очунявся, пройнявся —Вже третій день в шинкарки похмелявся!Хто сам собі дає зарік — Пропащий чоловік.<p>КОЗАКОВА ЖУРБА</p>Украли в козака коня;А козака об тім журба напала,Що на коні оброть новісінька пропала!..<p>П’ЯНИЙ </p>Чуренка жінка із шинкаВела п’яненького; а панотець спитався:Навіщо він за жінку все держався? Чуренко й каже: — Єсть пословиця така:Сліпець ссміліше ходить, Як повводатар вводить.<p>ХОМИХА</p>Хомиха кожен день свого Хому чухрала.Почувши те, кума кумі сказала:— Хома з Хомихою пропащий неборак! В мозолях, в синяках і тіло все, й маслак!.. —Другая їй сказала так:— Не слухай, галочко: чи можна, щоб ХомихаХомі бажала лиха!<p>ПСЕ</p>Юхим узявсь робить усе! Та й звів усе — на псе!..<p>ДАРЕМНА ЖУРБА</p>
